К-10747/07 Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ - 01.10.2008 Прийняття

до 1. Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції, 2. Головного управління державного казначейства України у Луганській області, 3. Краснодонського управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Луганській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ, -

Постановою Господарського суду Луганської області від 11.01.2007, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 02.04.2007, позов задоволено. Скасовано рішення Краснодонської ОДПІ у формі податкового повідомлення від 16.11.2006 №0002302340/0 у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 489779,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП "Фелікс" 489779,00 грн. бюджетного відшкодування з ПДВ за декларацією за липень 2006 року та судові витрати.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач заперечень на касаційну скаргу не надав, його представник у судовому засіданні касаційної інстанції просив у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Відповідачі 2 та 3 представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст. 221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

У листопаді 2006 відповідачем здійснено позапланову документальну перевірку щодо правомірності заявлених позивачем до відшкодування з бюджету сум ПДВ за декларацією за серпень 2006, за результатами якої складено акт перевірки №2360/23-13380949 від 08.11.2006.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №00002302340/0 від 16.11.2006, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування, у т.ч. заявленого у рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів, з ПДВ за декларацією від 20.09.2006 у розмірі 497396,00 грн.

Перевіркою встановлено, що до розрахунку суми бюджетного відшкодування підприємством неправомірно включена сума податкового кредиту попереднього періоду - липня 2006 року в розмірі 497396 грн. 24 коп., у тому числі:

- 185549,29 грн. - сума податкового кредиту фактично сплачена ПП "Фелікс" у попередньому податковому періоді (липні 2006 року) постачальникам товарів (послуг), але податок по цим постачальникам у складі податкового кредиту липня 2006 року відсутній, що є порушенням підпункту 7.7.2 "а" пункту 7.7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість";

- 157765,00 грн. - сума податкового кредиту попередніх податкових періодів, яка фактично оплачена у попередніх податкових періодах;

- 146465,07 грн. - сума податкового кредиту сплачена позивачем з операцій придбання товару у ПП "Герміона", яке не знаходиться за юридичною адресою, не подає податкову звітність з червня 2006 року, провести зустрічну перевірку цього підприємства неможливо. За цих обставин, за висновком податкового органу, позивач відповідно до пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не має права на суму податкового кредиту за податковими накладними ПП "Герміона" і відповідно бюджетне відшкодування, оскільки не встановлено факту сплати (перерахування) податку на додану вартість до бюджету ПП "Герміона" з операцій продажу товару ПП "Фелікс";

- 7616 грн. 88 коп. сума податку не включена позивачем до складу податкових зобов'язань з операції продажу лому у кількість 42,8 т., що є порушенням підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що визнається позивачем і не оспорюється.

Суди попередніх інстанцій з посиланням на підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" роблять висновок, що від'ємне значення податку переноситься з попереднього звітного періоду до наступного, при цьому залишок бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню в послідуючих звітних періодах у разі проведення розрахунків за товари в частині від'ємного значення. Платник податків, розрахувавшись з постачальниками в частині від'ємного значення податку, одразу, в наступному податковому періоді, включає цю суму податку до розрахунку бюджетного відшкодування, тобто повинен дотримуватися принцип послідовності.

Позивачем в липні 2006 року розрахунки з постачальниками проведені на суму 6706667,91 грн., сума податку сплачена постачальником становить 1117777,98 грн., отже, позивач вправі заявити бюджетне відшкодування в межах цієї суми. Згідно декларації позивачем заявлено 923004,00 грн., податковою інспекцією за матеріалами перевірки підтверджено 425607,76 грн., зменшення бюджетного відшкодування за результатами перевірки 489779,00 грн., на думку судів є неправомірним.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню ) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, наведеними нормами визначається предмет доказування в судовому процесі під час розгляду справи за позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення про визначення податкових зобов’язань через завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, до якого, зокрема, входять обставини щодо сум податкових зобов’язань та сум податкового кредиту платника у відповідному звітному періоді, здійснення платником податку придбання товарів (робіт, послуг), витрати на які входять до складу валових витрат або підлягають амортизації, правильності розрахунку платником суми відшкодування, що знаходиться в прямій залежності від суми ПДВ, перерахованої платником іншому платнику податку у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг).

Суди попередніх інстанцій, перевіряючи формування позивачем податкового кредиту звітного періоду на підставі отриманих від продавця податкових накладних, не з’ясовували періоди в яких фактично відбулося перерахування позивачем ПДВ контрагентам у складі ціни придбаних товарів та включення сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Разом з тим судова колегія погоджується з висновками судів, що доводи відповідача про неможливість здійснити перевірку ПП "Герміона", з огляду на приписи Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , не позбавляють позивача права на податковий кредит за податковими накладними, виданими цим підприємством.

Виходячи з наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування прийнятих у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Луганської області від 11.01.2007 та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 02.04.2007 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.