Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів: Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Міненку І.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1на постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 15.12.06 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 15.03.07 року у справі за позовом ОСОБА_1до військової частини А-0235 про стягнення грошової надбавки за безперервну службу за 2003 - 2005 роки, -

У серпні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до Ленінського районного суду м. Севастополя з позовом до військової частини А-0235 про стягнення грошової надбавки за безперервну службу за 2003 - 2005 роки.

Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 15.12.06 року у задоволенні позовних вимог Смірінському Ю.Я. було відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 27.12.06 апеляційну скаргуОСОБА_1.. було залишено без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 15.12.06 року - без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 15.12.06 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 15.03.07 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скаргаОСОБА_1. задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України № 389 від 05.05.03 року (389/2003) Міністру оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 15 років - до 50%, понад 20 років - до 70 %, понад 25 років - до 90 %.

Указом Президента України від 05.05.03 року не встановлено точний фіксований розмір надбавки, про що свідчить приписка "до" перед зазначенням безпосереднього розміру у відсотках. Конкретний розмір виплат встановлює Міністр оборони України, виходячи із наявності коштів та фінансування. Порядок доведення визначеного Міністром оборони України розміру надбавки до військових частин законодавством не передбачено.

Розміри надбавок до військової частини доводились телеграмами.

Міністр оборони встановив, що починаючи з 01.05.03 року виплату щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України виходячи з наявності фонду грошового забезпечення, проводити в таких відсотках: понад 15 років - 10 %, понад 20 років - 15 %, понад 25 років - 20 %; за листопад та грудень 2003 року: понад 15 років - 50 %, понад 20 років - 70 %, понад 25 років - 90 %; з січня 2004 року: понад 15 років - 10 %, понад 20 років - 15 %, понад 25 років - 20 %; з 01.09.04 року: понад 20 років - 50 %, понад 25 років - 70 %; з січня 2005 року: понад 15 років - 10 %, понад 20 років - 15 %, понад 25 років - 20 %; з 01.04.05 року: понад 15 років - 50 %, понад 20 років - 60 %, понад 25 років - 85 %.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про те, що грошове забезпечення Смірінському Ю.Я. виплачувалось у повному обсязі за встановленими нормами, заборгованості по виплатам грошового забезпечення, в тому числі і по виплатам надбавки за безперервну службу у відповідача перед позивачем не було.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були доведені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 15.12.06 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 15.03.07 року у справі за позовом ОСОБА_1до військової частини А-0235 про стягнення грошової надбавки за безперервну службу за 2003 - 2005 роки - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.