Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Карася О.В., Федорова М.О.

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2006

у справі № АС-27/145-06 господарського суду Харківської області

за позовом приватної промислово-торгівельної фірми "Юсі"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій

Постановою господарського суду Харківської області від 18.04.2006, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2006, позов про скасування рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій від 02.03.2006р. № 0000150824/0 на суму фінансових санкцій 344,60 грн., накладених на підставі пунктів 1, 2 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", задоволено частково: спірне податкове повідомлення-рішення скасовано в частині застосування фінансових санкцій в сумі 340,00 грн.; в іншій частині позовних вимог в задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення в частині позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено, обґрунтовані тим, що позивач рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій від 02.03.2006р. № 0000150824/0 в частині застосування цим рішенням фінансових санкцій на суму 4,60 грн. не оспорює, але позовні вимоги при цьому не змінює, та тим, що матеріали справи свідчать про порушення позивачем пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а відтак застосування до позивача фінансових санкцій у зазначеній сумі є правомірним.

В задоволеній частині позовних вимог судові рішення вмотивовані тим, що пункт 2 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачає застосування фінансових санкцій у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за використання при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій, в той час як позивачем при здійсненні розрахункових операцій в місці знаходження господарської одиниці, що йому належить, - магазині по вул. Героїв Праці, 15 міста Харкова, застосовувався реєстратор розрахункових операцій, реєстрація якого в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якій позивач перебуває на податковому обліку, підтверджується реєстраційним посвідченням від 26.12.2005 № 2039004454. З огляду на це суд визнав необґрунтованим довід податкової інспекції про те, що взяття на облік зазначеного РРО за місцезнаходженням господарської одиниці в ДПІ у Московському районі м. Харкова лише 10.01.2006 при тому, що проведення розрахункових операцій через цей РРО почалося вже 06.01.2006, свідчить про порушення позивачем вимоги пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а відтак є підставою для притягнення позивача до відповідальності згідно пункту 2 статті 17 зазначеного Закону.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові просить скасувати постановлені у справі судові рішення в частині позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено, та прийняти в цій частині позовних вимог нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, пункту 2.10 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари /послуги/, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 (z0105-01) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за N 107/5298.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 340,00 грн., накладених на підставі пункту 2 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" згідно спірного рішення, слугувала така обставина як застосування позивачем реєстратора розрахункових операцій Datecs MP-500T № 90002685 в магазині по вул. Героїв Праці, 15 м. Харкова, починаючи з 06.01.2006, тоді як дата взяття на облік цього реєстратора в податковій інспекції за місцезнаходженням вказаного магазину 10.01.2006. При цьому відповідач в судовому процесі посилався на положення пункту 2.2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари /послуги/, відповідно до якого реєстрація РРО здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) СПД, а якщо СПД обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків, - то за місцем податкового обліку; у разі використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці його необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем використання.

Пунктом 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", на який посилався відповідач в обґрунтування правової підстави застосування фінансових санкцій згідно пункту 2 статті 17 цього ж Закону, встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до пункту 2 статті 17 вказаного Закону у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій до суб‘єкта підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наведеними нормами закріплений обов‘язок суб‘єкта підприємницької діяльності застосовувати зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій та відповідальність за невиконання цього обов‘язку.

З огляду на це та пункт 2.1 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари /послуги/ розрахункові операції повинні проводитися через реєстратор розрахункових операції, який відповідає спеціально встановленим вимогам щодо конструкції та реєстрації, забезпечує фіскальний режим роботи, зокрема, до реєстрації приймаються РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що термін служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням термінів реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.

Враховуючи викладене, застосування фінансових санкцій пункт 2 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" пов‘язує саме із застосуванням РРО, які не відповідають встановленим технічним вимогам та у зв‘язку з цим не пройшли реєстрацію в податковому органі.

За встановленого в судовому процесі факту реєстрації застосованого позивачем РРО в податковому органі за місцем перебування позивача на податковому обліку та подальше взяття на облік цього реєстратора ДПІ у Московському районі м. Харкова у зв‘язку із розташуванням магазину, в якому застосовувався вказаний РРО, в Московському районі м. Харкова, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність з боку позивача порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідає встановленим обставинам справи та оцінки наявних в матеріалах справи письмових доказів /реєстраційному посвідченню від 26.12.2005 № 2039004454/.

Такий висновок відповідає також правильному застосуванню пункту 2.2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари /послуги/, оскільки зазначена норма встановлює порядок реєстрації реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, в податковому органі за місцем застосування РРО, тоді як законодавчою підставою для застосування фінансових санкцій згідно пункту 2 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є не порушення порядку реєстрації реєстратора розрахункових операцій в органі ДПС, а застосування при здійсненні розрахунків із споживачами товарів /робіт, послуг/ незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Факт реєстрації реєстратора розрахункових операцій, використовуваного позивачем, встановлений в судовому процесі.

Наведені в касаційній скарзі доводи правильність висновків судів не спростовують, у зв‘язку з чим постановлені у справі судові рішення підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2006– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.