К-22894/06 Про оскарження пункту 3 постанови Правління Національного банку України від 10.06.2005 р. N 210 - Текст документа

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого - Маринчак Н. Є., суддів - Бившевої Л. І., Ланченко Л. В., Степашка О. І., Усенко Є. А., при секретарі - Прудкій О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Правекс-Банк" на постанову господарського суду м. Києва від 22 листопада 2005 року та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2006 року у справі N 38/533а за позовом Акціонерного комерційного банку "Правекс-Банк" (надалі - АКБ "Правекс-Банк") до Національного банку України (надалі - НБУ) про визнання нечинним пункту 3 постанови Правління Національного банку України від 10.06.2005 р. N 210 (z0666-05) та зобов'язання до вчинення дій, в с т а н о в и в:

У вересні 2005 р. позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про визнання нечинною постанови Правління Національного банку України від 10.06.2005 р. N 210 (z0666-05) та зобов'язання до вчинення дій, а саме - внесення змін до вищезазначеної постанови.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваною постановою збільшено коефіцієнти формування резерву можливих втрат за кредитними операціями з позичальниками, у котрих немає джерел надходження валютної виручки від своєї основної господарської діяльності. Позивач вважає вищевказану постанову протиправною та такою, що порушує право господарюючого суб'єкта розпоряджатись прибутком від своєї діяльності.

Постановою господарського суду м. Києва від 22 листопада 2005 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2006 р., у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.

Рішення попередніх судових інстанцій мотивовано тим, що п. 3 постанови Правління Національного банку України від 10.06.2005 р. N 210 (z0666-05) не порушує прав, свобод чи інтересів позивача, оскільки відносини щодо формування позивачем вказаного резерву в повному обсязі регулюються пунктом 4 постанови Правління Національного банку України від 27.08.2004 р. N 411 (z1105-04) , а не оспорюваною постановою від 10.06.2005 р. N 210.

Не погоджуючись із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог АКБ "Правекс-Банк".

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Постановою Правління НБУ від 06.07.2000 р. N 279 (z0474-00) "Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків" затверджено Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

Пунктом 1.1 ст. 1 даної постанови НБУ від 06.07.2000 р. N 279 (z0474-00) встановлено, що резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (далі - резерв під кредитні ризики) є спеціальним резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманні банківській діяльності. Створення резерву під кредитні ризики - це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості кредитних операцій.

Згідно пп. 3, 4 постанови Правління НБУ від 27.08.2004 р. N 411 (z1105-04) банки повинні розпочати розрахунок резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями з урахуванням внесених змін, починаючи з 1 березня 2005 року. А також встановлено, що банки зобов'язані сформувати в повному обсязі резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями з урахуванням змін, затверджених цією постановою, за винятком кредитних операцій в іноземній валюті, до 1 квітня 2005 року, а за кредитними операціями в іноземній валюті - до 1 липня 2005 року.

Постановою Правління НБУ від 10.06.2005 р. N 210 (z0666-05) банки зобов'язано сформувати в повному обсязі резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями в іноземній валюті з урахуванням змін, затверджених цією постановою, до 1 жовтня 2005 року (пункт 3).

Частиною першої статті 2 Закону України "Про Національний банк України" встановлено, що НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом та іншими законами України.

На виконання своєї основної функції (забезпечення стабільності грошової одиниці України) НБУ сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, - цінової стабільності (стаття 6 Закону України "Про Національний банк України").

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про Національний банк України" за НБУ закріплене право видавати нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти НБУ видаються у формі постанов Правління НБУ, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління НБУ. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність.

Нормативно-правові акти НБУ підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.

Постановою Правління НБУ від 10.06.2005 р. N 210, яка набула чинності 27.06.2005 р., банки зобов'язано сформувати в повному обсязі резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями в іноземній валюті з урахуванням змін, затверджених цією постановою, в термін до 1 жовтня 2005 року.

Статтею 36 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) банки зобов'язані формувати резервний фонд на покриття непередбачених збитків по всіх статтях активів та позабалансових зобов'язаннях.

За таких обставин, судова колегія погоджується із висновками, яких дійшли суди попередніх інстанцій, що оскаржувану постанову прийнято Правлінням НБУ у межах повноважень, наданих йому законом, а отже, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив:

Касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Правекс-Банк" - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду м. Києва від 22 листопада 2005 року та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2006 року залишити без змін.