Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.

суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.І., Головчук С.В., Юрченка В.В.

секретар Мудрицька Ю.В.

за участю представника ВАТ "Укрнафта" - Процика Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України міста Івано-Франківська (далі - УПФУ м. Івано-Франківська) та Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - ВАТ"Укрнафта") про зобов'язання призначити пенсію за касаційною скаргою представника ВАТ "Укрнафта" на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2006 року,

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що йому відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії відповідно до Закону України №1316-ІV від 20.11.2003 року "Про внесення змін до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1316-15) (далі Закон №1316-ІV (1316-15) ), оскільки ним не надано документи в підтвердження наукового напрямку роботи в ЦНДЛ та переведено на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . Просив визнати _____________________________________________________________________________

Справа № К-21711/06

Головуючий у першій інстанції Горечко М.Д.

Доповідач Ліпський Д.В

відмову УПФУ м. Івано-Франківська в здійсненні перерахунку пенсії неправомірною та зобов'язати призначити пенсію відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) ( далі - Закон № 1977-ХП (1977-12) ) з серпня 2005 року.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2006 року залишена без змін постанова Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2006 року, якою позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ВАТ "Укрнафта" звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та в задоволенні позову відмовити. Зокрема, зазначає, що судами невраховано що тільки після проходження державної атестації, установа недержавної форми власності може відноситись до категорії наукових, а ЦНДЛ атестації не проходила. Не проходив також атестацію на відповідність займаній посаді відповідно до вимог Закону № 1316-ІV (1316-15) позивач, а отже, йому правомірно відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії та переведено на інший вид пенсійного забезпечення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення без змін, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції повно та правильно встановлені обставини справи, вірно визначено предмет спору та нормативні акти, які його врегульовують.

У 2002 році відповідачем було призначено позивачу пенсію відповідно до положень статті 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність". При цьому, відповідач на підставі наданих позивачем документів визначив, що останній має необхідний для нарахування такої пенсії стаж наукової роботи на посадах, які включені в "Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1571 від 22 листопада 2001 (1571-2001-п) року.

Таким чином, відповідачем без будь-яких застережень у 2002 році було визначено статус позивача як наукового працівника та йому було нараховано наукову пенсію.

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до статті 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (2094-15) та зверненням позивача до УПФУ в м. Івано-Франківську про проведення перерахунку раніше призначеної наукової пенсії, відповідач без згоди позивача змінив його статус та перевів його на пенсію на загальних засадах.

Колегія судді вважає, що висновки судів про те, що відповідач у даному випадку діяв протиправно, є правильним, оскільки при призначенні або перерахунку пенсії відповідач повинен був керуватися положеннями закону у тій редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин. У даному випадку внесення змін у редакцію ст.. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) , якими змінювалися умови та порядок призначення наукової пенсії не повинні бути застосовані при визначенні статусу позивача, як особи, що отримує наукову пенсію.

Зазначений висновок суддів відповідає положенням ст.. 58 Конституції України (254к/96-ВР) , відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи те, що посилання ВАТ "Укрнафта" в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 222, 226, 230 КАС України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та строки, передбачені статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.