к-10580/07 Про визнання права на пенсію за віком на пільгових умовах - 04.02.2009 Прийняття

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області на постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 12 квітня 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області про визнання права на пенсію за віком на пільгових умовах, -

У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому вказував, що звернувшись у 2005 році до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах отримав відмову вмотивовану фактом відсутності відповідних записів та наявністю виправлень у трудовій книжці, відсутністю достовірної уточнюючої довідки про стаж і види робіт, які дають право на пільгову пенсію.

Спростовуючи доводи відповідача, ОСОБА_1 вказував, що в період з 1969 року по 1984 рік він працював лісорубом у Цаленджихському ліспромхозі Грузинської РСР у с. Дварі, що підтверджується записами трудової книжки. Індетичність цих записів у трудовій книжці не спростована, а наявність виправлень не підтверджена. Постановою Міжгірського РВ УМВС України в Закарпатській області від 31 березня 2006 року в порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_1 за матеріалами перевірки звернення начальника ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо можливості підробки трудової книжки та довідки про пільговий характер роботи й заробітну плату - відмовлено.

У зв'язку з цим, позивач просив суд визнати за ним право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру його пенсії з моменту виникнення такого права, відшкодувавши на його користь 5 000 грн. моральної шкоди.

Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 12 квітня 2007 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково та визнано незаконною і скасовано відмову УПФ України в Міжгірському районі щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91р. №1788 з 12 вересня 2005 року та зробити відповідний перерахунок. В частині вимог щодо відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постановлені по справі судові рішення в частині задоволення позову скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідача, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, правильно виходили з того, що відмова у перерахунку пенсії не грунтується на вимогах чинного пенсійного законодавства.

Так, статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. за №637 (637-93-п) (надалі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має загальний трудовий стаж 32 роки. З 1969 року по 1984 рік працював лісорубом у Цаленджихському ліспромхозі Грузинської РСР у с. Дварі, що підтверджується відповідними записами трудової книжки та поданими на вимогу пенсійного органу позивачем довідок про період роботи і заробітної плати з вказаного місця роботи. Достовірність та дійсність поданих позивачем документів перевірялась правоохоронними органами, якими ознак злочину щодо їх підробки чи фальсифікації не встановлено.

У зв'язку з цим слід зазначити, що положеннями статей 3 та 4 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Грузія про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення, ратифікованої Законом України №446/95-ВР від 22.11.1995 року (446/95-ВР) передбачено, що при визначенні права на пенсію, зокрема на пільгових умовах і

за вислугу років, враховується трудовий стаж, набутий на території України (і) або Республіки Грузія, а також трудовий стаж, що визнається на території будь-якої зі Сторін.

Потрібні для пенсійного забезпечення документи, видані у встановленому порядку на території однієї Сторони, приймаються без легалізації на території другої Сторони.

З огляду на зазначене слід визнати неумісними посилання касатора щодо невідповідності положенням пункту 20 Порядку №637 поданої позивачем уточнюючої довідки з мотивів відсутності в ній вказівки про періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професії або посади, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Вказана довідка від 07.06.2005 року №05 за підписом директора Цаленджихського ліспромхозу видана на території Республіки Грузія з метою підтвердження факту виконання ОСОБА_1 робіт віднесених до Списку №2, затвердженого постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 27.09.1990 року №384/18-22, чинного на момент зайнятості позивача на вказаних роботах. Застосування положень Порядку №637 на території інших держав ні законом, ні міждержавною угодою не передбачено.

За таких обставин, судами попередніх інстанцій було вірно встановлено порушення прав позивача з боку відповідача та зобов'язано останнього здійснити перерахунок його пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області - залишити без задоволення, а постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 12 квітня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статтями 235- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.