Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді: Смоковича М.І.

суддів: Весельської Т.Ф., Лиски Т.О.,

Мироненка О.В., Штульман І.В. (доповідач),-

розглянувши в попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні рішення, дії та бездіяльність посадових осіб виконавчого комітету Вінницької міської ради, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду міста Вінниці від 10 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13 травня 2005 року,-

У лютому 2005 року приватний підприємець ОСОБА_1. звернувся зі скаргою в порядку Глави 31-А Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України 1963 (1501-06) року на неправомірні рішення, дії і бездіяльність посадових осіб виконавчого комітету Вінницької міської ради, зазначаючи, що прийняттям рішення конкурсного комітету, відповідно до якого переможцем конкурсу, в якому він приймав участь, з перевезень пасажирів в режимі маршрутного таксі по маршруту №35 "Вишенька шосе - Залізничний вокзал" вирішено визнати ОСОБА_2., а не його.

Просить суд визнати неправомірними рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 20.04.2004р. №756, від 30.04.2004р. №785, від 30.09.2004р. №1931 від і рішення від 11.11.2004р. конкурсного комітету по проведенню конкурсів на перевезення пасажирів в режимі маршрутного таксі в місті Вінниці та зобов'язати укласти договір на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №35 між ним фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності (перевізником) і юридичною особою - виконавчим комітетом Вінницької міської ради (замовником).

Ухвалою Ленінського районного суду міста Вінниці від 10.03.2005р. в прийняті скарги було відмовлено ОСОБА_1. у зв'язку з її непідсудністю даному суду на підставі п.7 ст. 136 ЦПК України 1963 року.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 13.05.2005р. апеляційну скаргу ОСОБА_1. відхилено, внесено зміни в резолютивну частину ухвали Ленінського районного суду міста Вінниці від 10.03.2005р., замінивши слова: "із-за непідсудності справи Ленінському районному суду міста Вінниці" словами "із-за непідвідомчості справи загальним судам". В решті ухвалу суду залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями,ОСОБА_1. подав до Верховного Суду України касаційну скаргу, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Листом Верховного Суду України від 24.05.2007р. (вих.№6-16279) дану цивільну справу для вирішення в порядку касаційного провадження передано Вищому адміністративному суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.09.2008р. по касаційній скарзі відкрито касаційне провадження.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Змінюючи ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду обґрунтовано виходила з того, що районний суд по суті правильно вирішив питання про непідвідомчість скарги, проте допустив помилку у застосуванні норми процесуального закону.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи,ОСОБА_1. звернувся до суду зі скаргою як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності за захистом своїх суб'єктивних прав, що виникають з господарських правовідносин.

Зважаючи на те, що ст.ст. 1, 12 ГПК України підвідомчість у спорах юридичних осіб і громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів віднесена до компетенції господарських судів, суд апеляційної інстанції на підставі п.1 ч.2 ст. 136 ЦПК України 1963 року, виходячи з положень, закріплених в ст. 248-1 ЦПК України 1963 року, чинного на момент розгляду скарги, дійшов обґрунтованого висновку, визначивши в якості мотиву для відмови у прийнятті скарги непідвідомчість справи загальним судам, оскільки згідно із зазначеними нормами ЦПК правом на звернення до суду зі скаргою володіє саме громадянин (фізична особа), який вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадової і службової особи порушено його права, свободи чи законні інтереси.

Така позиція узгоджується з роз'ясненнями, наданими в постанові Верховного Суду України №13 від 03.12.1997р. "Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права та свободи громадян".

Доводи касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовують та зводяться до незгоди з ними.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України (2747-15) , суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13.05.2005р. та змінену нею ухвалу Ленінського районного суду міста Вінниці від 10 березня 2005 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.