Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Панченка О.Н.

Горбатюка С.А.

Чумаченко Т.А.

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд справи за скаргою ОСОБА_1про визнання відмови Київського міського управління юстиції в наданні інформації неправомірною касаційну скаргу ОСОБА_1на рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27 січня 2005 року,-

У жовтні 2004 року заявник звернувся до суду зі скаргою про визнання неправомірною відмови суб"єкту оскарження щодо надання інформації за його запитом від 31 серпня 2004 року щодо надання йому копії матеріалів перевірки, проведеної за його скаргою на дії працівників Подільського РУЮ м. Києва. Відмову суб"єкта оскарження від 01 жовтня 2004 року вважає незаконною, якою порушено його права, передбачені ст. 34 Конституції України, Законом України "Про інформацію" (2657-12) . Просив зобов"язати суб"єкта оскарження надати йому можливість ознайомитися та отримати копії офіційних документів відповідно до його запиту.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2004 року відмовлено в задоволенні скарги.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, заявник звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування судового рішення.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 січня 2005 року апеляційну скаргу заявника відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, заявник звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який листом від 19 травня 2007 року на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року №697-V (697-16) передав для розгляду цивільну справу до Апеляційного суду Донецької області.

Апеляційний суд Донецької області ухвалою від 3 серпня 2007 року на підставі п.10 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) направив справу для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що 01 червня 2004 року до Київського міського управління юстиції надійшла скарга заявника на неправомірні дії працівників ВДВС Подільського РУЮ в м. Києві щодо нього, в зв"язку з цим Київським міським управлінням юстиції було призначено проведення службового розслідування і, відповідно до ст. 18 Закону України "Про звернення громадян", ОСОБА_1. був присутнім 10 червня 2004 року під час його проведення. В ході службового розслідування, в присутності ОСОБА_1, були отримані пояснення та зібрана інформація по розслідуваним фактам. Комісією було встановлено, що з боку державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ в м. Києві Андрійчук ОС. допущено порушення вимог ст. 5 Закону України "Про державну службу" та п.4.3 Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 березня 2004 року №26/5 (z0342-04) та застосовано захід дисциплінарного впливу.

Про наслідки розгляду скарги заявника та результати службового розслідування було повідомлено 01 липня 2004 року. Крім того, заявник особисто був ознайомлений із актом службового розслідування та надав свої заперечення щодо нього.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що права, свободи та законні інтереси заявника не порушені, а посилання заявника на Закон України "Про інформацію" (2657-12) є безпідставним, оскільки зазначений Закон не регулює тих взаємовідносин, що виникли між сторонами після подання заявником скарги в порядку Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , а матеріали перевірки проведеної за скаргою заявника на дії працівників Подільського РУЮ в м.Києві, а також матеріали службового розслідування не є об"єктами інформаційних відносин.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27 січня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.