Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Бим М. Є.

Сіроша М. В.

Харченка В. В.

Шкляр Л. Т.

Чалого С. Я.

розглянувши в порядку касаційного провадження в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Комфорт" до Управління Пенсійного фонду в м. Олександрії Кіровоградської області про скасування вимоги відповідача № Ю23 від 12 січня 2007 року, -

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 20 лютого 2007 року в позові приватного підприємства "Комфорт" до управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія Кіровоградської області про скасування вимоги відмовлено, а в решті залишено без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30 травня 2007 року апеляційна скарга приватного підприємства "Комфорт" залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки управлінням Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області 13 грудня 2006 року складено акт, в якому зазначено, що період з 01.04.2005 року по 01.01.2006 рік за найманих працівників не нараховувались внески до Пенсійного фонду України у розмірі 32,3%, в період з 01.01.2006 року по 01.11.2006 рік - в розмірі 31,8%, тому відповідачеві донараховано страхових внесків на загальну суму 129 500,09 грн.

На підставі картки особового рахунку платника управлінням Пенсійного фонду України в м. Олександрія Кіровоградської області винесено вимогу про сплату боргу №Ю23 від 12.01.2007 року, яку 19.01.2007 року вручено приватному підприємству "Комфорт" для добровільної сплати недоїмки

В установлений термін платник недоїмку не сплатив і оскаржив дії управління Пенсійного фонду до суду, пославшись на спрощену систему оподаткування. Підчас розгляду справи позовні вимоги було змінено.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що платниками внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст.14 цього Закону, зокрема роботодавці, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскаржувана вимога управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області №Ю23 від 12.01.2007 року відповідає приписам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Таким чином, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись статтею - 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу приватного підприємства "Комфорт" відхилити, а постанову господарського суду Кіровоградської області від 20 лютого 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30 травня 2007 року залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.