Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Чумаченко Т.А.

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці про визнання неправомірним рішення комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 січня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 6 березня 2007 року,-

У грудні 2006 року позивач звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці про визнання неправомірним рішення комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій. Свої вимоги мотивував тим, що на його звернення від 13 липня 2006 року до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці рішенням комісії від 27 вересня 2006 року по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсії цього Управління, було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Просив визнати дії неправомірними та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 січня 2007 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії правління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці та зобов'язано відповідача призначити ОСОБА_1пенсію на пільгових умовах відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 06 березня 2007 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що позивач на час звернення до відповідача за призначенням пенсії досяг 57-річного віку, для призначення пенсії подав трудову книжку із записами про стаж роботи, що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідач рішенням комісії від 27 вересня 2006 року по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсії цього Управління відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, посилаючись на те, що позивачем не надано уточнюючої довідки про роботу на займаній посаді протягом повного робочого дня, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах (а.с.7).

Задовольняючи позов, суд обґрунтовано виходив з того, що рішення відповідача є неправомірним, оскільки подані позивачем до відповідача документи свідчать про те, що він перебував та посадах та виконував роботи, які дають йому право на отримання пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій та посад із шкідливими умовами праці, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 та в подальшому постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10.

Також, зі справи вбачається, що позивач має трудову книжку, у якій відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 № 58, а також відповідно до аналогічних нормативних актів, які були чинними на час ведення трудової книжки позивача, вчинено належні записи про роботу позивача на посаді виконроба та майстра протягом часу, необхідного для призначення пенсії.

Ухвалюючи рішення, суд вірно зазначив, що внесення у трудову книжку записів про роботу повний чи неповний робочий день згаданою Інструкцією чи іншими нормативними актами не передбачено.

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці залишити без задоволення, постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 січня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 6 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених ст. 237 КАС України.