Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді Бутенка В.І.,

суддів: Панченка О.І., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана І.В.,

при секретарі: Козаченко О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 та представника третьої особи Кияшка В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 04 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 14 грудня 2006 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шаровечківської сільської ради Хмельницького району, третя особа Козеко Валерій Устинович про визнання протиправним та скасування рішення про надання у приватну власність земельної ділянки, -

В липні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просила визнати недійсним та скасувати рішення Шаровечківської сільської ради №3 від 26.10.1993 року про надання у приватну власність Козеку В.У. земельної ділянки №221 в садівничому кооперативі "Дружба".

В обгрунтування позову заявниця вказувала, що рішенням Шаровечківської сільської ради №9 від 18.11.1998 року спірну земельну ділянку їй також було передано у приватну власність. Проте, у 2005 році державний акт про право приватної власності на землю вона втратила, а його відновленню перешкоджає рішення Шаровечківської сільської ради №3 від 26.10.1993 року, яке є й досі чинним.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 04 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 14 грудня 2006 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

В поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалені по справі судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відкриваючи провадження у справі та вирішуючи спір по суті в порядку адміністративного судочинства, суди першої та апеляційної інстанції виходили з тих міркувань, що даний спір є адміністративним.

Проте з таким висновком погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Судами встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з визначенням права власності на земельну ділянку, яка перебувала у спільному користуванні сторін, та передачею її рішенням Шаровечківської сільської ради у приватну власність ОСОБА_1

Таким чином, предметом спору у даній справі є право володіння і користування спірною земельною ділянкою, відновлення порушеного права зі сторони позивача, який, як і третя особа, на підставі рішень владного органу претендує на користування землею. Тобто між цими особами існує спір про право, що в свою чергу виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦПК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Той факт, що відповідачем є суб'єкт владних повноважень, не змінює правової природи спірних відносин, оскільки характер домінуючого інтересу у спорі є приватноправовим, а не публічно-правовим.

Компетенція адміністративних судів, встановлена статтею 17 КАС України, на цей спір не поширюється.

Натомість, сторони можуть захищати свої права в суді шляхом звернення до суду з цивільним позовом.

Згідно ч.1 ст. 228 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження в справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене та керуючись статтями 157, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 04 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 14 грудня 2006 року скасувати.

Провадження в адміністративній справі закрити.

Роз'яснити сторонам право на звернення до загального суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статями 235- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.