Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Панченка О.Н.

Сороки М.О.

Весельської Т.Ф.

Чумаченко Т.А.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про перерахунок пенсії за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2008 року,

У серпні 2007 року позивач звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Донецька про перерахунок пенсії. Свої вимоги мотивував тим, що він приймав участь у випробуваннях ядерної зброї на Семипалатинському полігоні в період з травня 1971 року по березень 1972 року, та йому відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також до Постанови КМУ № 674 від 02 грудня 1992 року (674-92-п) про порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, присвоєний статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії. Вважає, що на нього розповсюджуються дії ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідно до якої відповідач повинен зарахувати позивачу страховий стаж роботи за вказаний період в трьократному розмірі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2007 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2008 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень необхідно відмовити, оскільки наведені в клопотанні доводи не дають підстав для зупинення виконання рішень.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що позивач приймав участь у випробуваннях ядерної зброї на Семипалатинському полігоні в період з травня 1971 року по березень 1972 року, присвоєний статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії 3 група. Згідно довідки № 448/16/3728 від 22 липня 1999 року Міністерства оборони Російської федерації, позивач в період з 1971 року -1972 року приймав безпосередню участь у підземних випробуваннях ядерної зброї на Семипалатинському полігоні складу військової частини 31513, що підтверджується також записом № 12 у трудовій книжці позивача.

Згідно ч. з ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що Є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.

Із 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , який визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Належать до категорії 1, або 2, або 3. Порядок визначення категорій встановлено Постановою Кабінетом Міністрів України № 674 від 02 грудня 1992 року (674-92-п) про Порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає умови віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, а також громадяни, які постраждали від радіаційного опромінювання внаслідок будь - якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і поховання радіоактивних речовин, що сталися не з вини потерпілих, до 1, 2 або З категорій, встановлених ст. 14 зазначеного вище закону.

Згідно ст. 73 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" відповідальність за шкоду, спричинену Чорнобильською катастрофою, встановлюється відповідним законодавством України.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1,3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене.

Ухвалюючи рішення, суд вірно вказав на те, що відповідач, відмовляючи в перерахунку пенсії, порушив вимоги ч.1 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -,

Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.