к-28733/06 Про стягнення грошової компенсації за невикористане службове обмундирування - 27.01.2009 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Державного казначейства України на постанову Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2006 та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20.06.2006 у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16, ОСОБА_17., ОСОБА_18., ОСОБА_19., ОСОБА_20., ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_23., ОСОБА_24., ОСОБА_25., ОСОБА_26., ОСОБА_27., ОСОБА_28. до Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Міністерства юстиції України про стягнення грошової компенсації за невикористане службове обмундирування, -

У січні 2006 року позивачі звернулися до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Міністерства юстиції України про стягнення грошової компенсації за невикористане службове обмундирування за період з 2000 по 2005 роки.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2006 позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16, ОСОБА_17., ОСОБА_18., ОСОБА_19., ОСОБА_20., ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_23., ОСОБА_24., ОСОБА_25., ОСОБА_26., ОСОБА_27., ОСОБА_28. було задоволено. Стягнуто з Міністерства фінансів України шляхом списання коштів з розрахункового рахунку Державного казначейства України, компенсацію за невикористане службове обмундирування, на користь: ОСОБА_1 8 860грн., ОСОБА_2 8 302грн., ОСОБА_3 7 464грн., ОСОБА_4 7 464грн., ОСОБА_5 4 985грн., ОСОБА_6. 2 884грн., ОСОБА_7. 4 985грн., ОСОБА_8 7 464грн, ОСОБА_9. 2 236грн., ОСОБА_10. 3 317грн., ОСОБА_11. 2 884грн., ОСОБА_12. 4 985грн., ОСОБА_13. 4 580грн., ОСОБА_14 5 573грн., ОСОБА_15. 4 580грн., ОСОБА_16. 7 464грн., ОСОБА_17. 4 580грн., ОСОБА_18. 7 464грн., ОСОБА_19. 4 580грн, ОСОБА_20. 4 580грн., ОСОБА_21. 2 236грн., ОСОБА_22. 5 573грн., ОСОБА_23. 4 985грн., ОСОБА_24. 4 580грн., ОСОБА_25. 8 860грн., ОСОБА_26. 4 580грн., ОСОБА_27. 8 112грн., ОСОБА_28. 4 580грн.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 20.06.2006 апеляційні скарги Міністерства фінансів України та Державного казначейства України було залишено без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2006 - без змін.

Державне казначейство України подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2006 та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20.06.2006 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивачі по справі є суддями Дніпровського районного суду м. Києва та відповідно до законодавства України мають право на службове обмундирування. Оскільки службове обмундирування ними не отримувалося, компенсація за нього не сплачувалася, вони звернулися до суду.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суди посилалися на статтю 44 Закону України "Про статус суддів", постанову Кабінету Міністрів України "Про норми забезпечення службовим обмундируванням суддів України" від 19.03.1994 № 177 (177-94-п) , Положення про порядок одержання, обліку, видачі та носіння службового обмундирування суддів України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.04.1994 № 16/5 (z0099-94) , якими було встановлено, що судді забезпечуються безоплатним службовим обмундируванням або грошовою компенсацією вартості такого одягу.

Однак суди не звернули увагу на те, що Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року (1459-14) перше речення частини 12 статті 44 Закону України "Про статус суддів" було виключено. Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5-рп/2002 (v005p710-02) пункт 1 статті 1 Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" визнано неконституційним, яким було виключено перше речення частини 12 статті 44 Закону України "Про статус суддів", в якому передбачалося, що судді забезпечуються безплатним службовим обмундируванням за нормами, які визначаються Урядом України, і він втратив чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України. Наказом Міністерства юстиції України від 13.03.2003 № 19/5 (z0201-03) наказ від 22.04.1994 № 16/5 (z0099-94) , яким передбачалася виплата грошової компенсації вартості одягу, визнано таким, що втратив чинність. Постановою Кабінету Міністрів України № 1393 від 04.09.2003 "Про норми забезпечення мантіями та суддівськими нагрудними знаками суддів судів загальної юрисдикції" (1393-2003-п) визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 № 177 "Про норми забезпечення службовим обмундируванням суддів України" (177-94-п) . Закон України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 (1459-14) № 1459 набирав чинності з дня його опублікування. В газеті "Урядовий кур'єр", яке є офіційним виданням, цей Закон був опублікований 11.03.2000 р. (№ 45).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачі мають право на отримання компенсації за невикористане службове обмундирування за період з 01.01.2000 по 11.03.2000 та з 20.03.2002 по 04.09.2003, а позовні вимоги в частині виплати компенсації вартості службового обмундирування за період з 11.03.2000 по 20.03.2002, а також з 04.09.2003 не підлягають задоволенню, оскільки законом, який регулював дані правовідносини у відповідний період часу, це не передбачалося.

Відповідно до Норм забезпечення службовим обмундируванням суддів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 № 177 (177-94-п) , із врахуванням вищенаведених періодів, стягненню на користь ОСОБА_1 підлягають кошти в сумі 3 317грн, ОСОБА_2 - 3 317грн, ОСОБА_3 - 2 884грн, ОСОБА_4 - 2 884грн, ОСОБА_5 - 2774грн, ОСОБА_7. - 2 774грн, ОСОБА_8 - 2 884грн, ОСОБА_9. - 2 236грн, ОСОБА_12. - 2 774грн, ОСОБА_14- 2 884грн, ОСОБА_13. - 2 236грн, ОСОБА_16. - 2 884грн, ОСОБА_17. - 2 236грн., ОСОБА_19. - 2 236грн., ОСОБА_18. - 2 884грн, ОСОБА_20. - 2 236грн., ОСОБА_22. - 2 884грн., ОСОБА_23. - 2 774грн, ОСОБА_24. - 2 236грн., ОСОБА_25. - 3 317грн, ОСОБА_26. - 2 884грн, ОСОБА_27. - 2 884грн, ОСОБА_28. - 2 236грн.

Грошова компенсація вартості одягу, який не був виданий, сплачувалася лише до вересня 2003 року, із зарахуванням у термін носіння цього одягу. Терміни носіння, в залежності від найменування, складає від одного до чотирьох років. Оскільки період роботи на посадах суддів, за який виплачується компенсація за невикористане службове обмундирування, у позивачі ОСОБА_6., ОСОБА_11., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_21. менше мінімального терміну носіння форменого одягу, їх вимоги задоволенню не підлягають. Конституцією України (254к/96-ВР) (ст. 130) передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.

Згадане положення має своєю метою закріплення конституційного принципу незалежності суддів, їх недоторканності та підкорення лише закону (ст.ст. 126, 129 Конституції України).

Відповідно до частини 12 статті 44 Закону України "Про статус суддів" судді забезпечуються безплатним службовим обмундируванням за нормами, які визначаються Урядом України.

Формування пропозицій щодо бюджету судів та здійснення заходів щодо їх фінансування на 2003 рік, відповідно до статті 19 Закону України "Про судоустрій" від 05.06.1981 р. № 2022, як вид організаційного забезпечення діяльності судів здійснювали Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське і Севастопольське міські управління юстиції.

Норми забезпечення службовим обмундируванням суддів були передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 № 177 "Про норми забезпечення службовим обмундируванням суддів України" (177-94-п) .

Положенням про порядок одержання, обміну, видачі та носіння службового обмундирування судді України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.04.1994 № 16/5 (z0099-94) , передбачався виплати грошової компенсації за невикористане службове обмундирування.

Згідно із пунктом 2.10 вказаного Положення, одяг, який не був виданий, відповідно до норм забезпечення з причин, незалежних від Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, Міністерства юстиції України, суддям виплачувалась грошова компенсація вартості такого одягу і згідно із нормами зараховувалась у термін його носіння.

Крім того, слід враховувати те, що відповідно до пункту 20 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій України" (3018-14) державна судова адміністрація утворюється до 1 січня 2003 року. До утворення державної судової адміністрації зберігається існуючий порядок організаційного забезпечення та фінансування діяльності судів. До 1 січня 2003 року фінансування і матеріально-технічне забезпечення місцевих та апеляційних судів здійснюються в обсязі, передбаченому Законом України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" (2905-14) . Тобто, враховуючи викладене та згідно статті 19 Закону України "Про судоустрій" від 05.06.1981 № 2022 організаційне забезпечення діяльності судів, в тому числі і забезпечення суддів службовим обмундируванням у період до 1 січня 2003 року здійснювали Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське і Севастопольське міські управління юстиції.

Державна судова адміністрація України щодо питань організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи не є правонаступником Міністерства юстиції України чи будь-якого іншого органу державної влади, а тому до неї не переходили матеріальні права і обов'язки по вказаних у даному позові правовідносинах, отже, Державна судова адміністрація України не може нести відповідальність за зобов'язаннями, які виникли до 1 січня 2003 року щодо заборгованості по виплаті компенсації за невикористане службове обмундирування.

Так, згідно роз'яснення Міністерства юстиції України (лист від 04.05.00 №30-44-671) питання правонаступництва центральних органів виконавчої влади повинно бути вирішено в Указах Президента України про затвердження Положення про кожний конкретний центральний орган виконавчої влади з урахуванням покладених на нього функцій. В Указі Президента України від 03.03.2003 № 182/2003 "Про Положення про Державну судову адміністрацію України" (182/2003) не зазначено, що Державна судова адміністрація України є правонаступником іншого центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 177 від 19.03.1994 (177-94-п) , яка втратила чинність згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1393 від 04.09.2003 (1393-2003-п) , Міністерство фінансів України повинно було передбачати, починаючи з 1994 року, виділення бюджетних асигнувань для забезпечення суддів службовим обмундируванням, мантією і знаком судді України.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин на Міністерство фінансів України було покладено обов'язок здійснювати належне фінансування функціонування судової системи та, зокрема, забезпечення суддів службовим обмундируванням, мантією і знаком судді України, проте відповідач не в повному обсязі виконав цей обов'язок. При цьому слід зазначити, що у вказаний період (з 2000 року по 2003 рік), у позивачів виникло і об'єктивно продовжує існувати право отримати належне їм службове обмундирування чи відповідну грошову компенсацію замість цього майна, оскільки таке право було передбачено діючим на той час законодавством.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_12., ОСОБА_13, ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16., ОСОБА_17., ОСОБА_18., ОСОБА_19., ОСОБА_20., ОСОБА_22., ОСОБА_23., ОСОБА_24., ОСОБА_25., ОСОБА_26., ОСОБА_27., ОСОБА_28. за період з 01.01.2000 по 11.03.2000 та з 20.03.2002 по 04.09.2003 та стягнення грошової компенсації з Міністерства фінансів України, як органу, який у вказаний період повинен був передбачити у бюджеті кошти у належному розмірі на фінансування потреб судової системи. Іншим позивачам: ОСОБА_6., ОСОБА_11., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_21. у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Державного казначейства України задовольнити частково.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2006 та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20.06.2006 у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 до Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Міністерства юстиції України про стягнення грошової компенсації за невикористане службове обмундирування за 2000-2005 роки - скасувати.

Постановити нове рішення.

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 до Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Міністерства юстиції України про стягнення грошової компенсації за невикористане службове обмундирування за 2000 - 2005 роки - задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства фінансів України шляхом списання з розрахункового рахунку Головного управління Державного казначейства України кошти на користь ОСОБА_1 в сумі 3 317грн, ОСОБА_2 - 3 317грн, ОСОБА_3 - 2 884грн, ОСОБА_4 - 2 884грн, ОСОБА_5 - 2774грн, ОСОБА_7 - 2 774грн, ОСОБА_8 - 2 884грн, ОСОБА_15 - 2 236грн, ОСОБА_12 - 2 774грн, ОСОБА_13 - 2 884грн, ОСОБА_13 - 2 236грн, ОСОБА_16 - 2 884грн, ОСОБА_17 - 2 236грн., ОСОБА_19 - 2 236грн., ОСОБА_18 - 2 884грн, ОСОБА_20 - 2 236грн., ОСОБА_22 - 2 884грн., ОСОБА_23 - 2 774грн, ОСОБА_24 - 2 236грн., ОСОБА_25 - 3 317грн, ОСОБА_26 - 2 884грн, ОСОБА_27 - 2 884грн, ОСОБА_28 - 2 236грн.