Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Панченка О.Н.

Панченка О.І.

Весельської Т.Ф.

Чумаченко Т.А.

Мироненка О.В. (суддя –доповідач)

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Шосткінського міського центру зайнятості населення про визнання неправомірних дій директора Шосткінського міського центру зайнятості населення за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 на постанову Шосткінського міськрайонного суду Сумської області від 12 березня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2007 року,

У серпні 2006 року позивачка звернулася в суд із позовом до Шосткінського міського центру зайнятості населення про визнання неправомірних дій директора Шосткінського міського центру зайнятості населення про припинення виплати по безробіттю.

Постановою Шосткінського міськрайонного суду Сумської області від 12 березня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачка звернулася зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2007 року апеляційну скаргу позивачки залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, представник позивачки звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.28 "Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки", затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 578 (578-98-п) , із змінами і доповненнями від 02 серпня 2000 р. № 1190 (1190-2000-п) "Про затвердження положень щодо застосування Закону України "Про зайнятість населення" (803-12) працівник державної служби зайнятості встановлює строки відвідувань центру зайнятості та ознайомлює з ними зареєстрованого громадянина, який підтверджує це особистим підписом у картці обліку відвідувань центру зайнятості.

Ухвалюючи рішення, суд вірно зазначив, що позивачкою були порушені вимоги п. 29 "Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних. Виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки"затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. N 578 (578-98-п) , відповідно до якого, громадяни, які не змогли своєчасно звернутися до центру зайнятості для надання статусу безробітного з поважної причини, що підтверджується відповідними документами, повинні звернутися до центру зайнятості на наступний день після хвороби чи іншої поважної причини.

У зв’язку із порушенням умов та строку реєстрації, відповідно до п.п.5,п.5 ст. 31 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"та п.5.4. п.п.4 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності"допомога по безробіттю позивачці була скорочена з 24 вересня 2005р. по 23 жовтня 2005р. і в подальшому, у зв’язку із отриманням права на пенсію, її було знято з обліку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що доводи позивачки з приводу протиправного припинення виплати допомоги по безробіттю відповідачем не обґрунтовані, оскільки позивачка своєчасно не повідомила відповідача про хворобу у будь-який спосіб, наслідком чого стало зняття її з обліку безробітних за невідвідування центру зайнятості більше 1 місяця.

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -,

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Шосткінського міськрайонного суду Сумської області від 12 березня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.