Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Панченка О.Н.

Панченка О.І.

Весельської Т.Ф.

Чумаченко Т.А.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1до Рівненської ОДПІ, ДПА України, Відділу громадянства та реєстрації фізичних осіб МВ УМВС України в Рівненській області на дії та бездіяльність Рівненської ОДПІ за касаційною скаргою виконуючого обов'язки начальника Рівненської ОДПІ на постанову Рівненського міського суду від 26 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 14 березня 2006 року,

У листопаді 2005 року ОСОБА_1. звернулася в суд із позовом до Рівненської ОДПІ, ДПА України, Відділу громадянства та реєстрації фізичних осіб МВ УМВС України в Рівненській області про визнання дій та бездіяльність Рівненської ОДПІ неправомірною, посилаючись на те, що вона за релігійними переконаннями не може мати ідентифікаційний номер, а відповідач незаконно відмовив внести відповідну відмітку до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, чим порушив Закон України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (320/94-ВР) .

Постановою Рівненського міського суду від 26 грудня 2005 року задоволено позов.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Рівненська ОДПІ звернулася зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 14 березня 2006 року апеляційну скаргу Рівненської ОДПІ відхилено, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню. Постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, з таких підстав.

Згідно статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України № 886 (далі - Положення про Державну податкову адміністрацію України), ДПА України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму) члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Зі справи вбачається, що вона вирішена судом першої інстанції у складі одного судді. Справа розглянута і вирішена неповноважним складом суду.

При постановленні рішення, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на зазначені вище порушення норм процесуального закону та безпідставно залишив в силі незаконне судове рішення.

З огляду на викладене, рішення суду не можна визнати такими, що відповідають вимогам закону і вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Відповідно до п.6 ч.3 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення обов'язково скасовуються з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не може бути усунений ухваленням додаткового рішення.

Згідно правил п.4 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу виконуючого обов'язки начальника Рівненської ОДПІ задовольнити частково.

Постанову Рівненського міського суду від 26 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 14 березня 2006 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.