Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Панченка О.Н.

Панченка О.І.

Весельської Т.Ф.

Чумаченко Т.А.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши розгляд справи у порядку письмового провадження за позовом ОСОБА_1до Управління пенсійного фонду України в м. Ровеньки про призначення пенсії на пільгових умовах за касаційною скаргою начальника Управління пенсійного фонду України в м. Ровеньки на постанову Ровеньковського міського суду Луганської області від 19 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 11 грудня 2006 року,

У липні 2006 року позивач звернувся в суд із позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Ровеньки про призначення пенсії на пільгових умовах. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він працював на руднику Баренцбург архіпелагу Шпіцберген гірником підземним з 28 липня 1982 року по 01 серпня 1982 року. Після звільнення також працював на підземних роботах на підприємствах м. Роженьки. Має стаж роботи на підземних роботах в м. Роженьки - 21 рік, і 4 роки 7 місяців 14 днів - на підземних роботах на архіпелазі Шпіцберген, в березні 2005 року відповідач призначив пенсію позивачу за ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у розмірі 813, 87 грн., яку він отримував до листопада 2005 року. В листопаді 2005 року Пенсійний фонд України в м. Роженьки припинив виплату пенсії і в призначенні пенсії передбаченої ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відмовив позивачу, посилаючись а те, що Законом СРСР "Про державні пенсії", який діяв до 01 січня 1992 року не було передбачено пільгове пенсійне забезпечення на умовах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Посить визнати неправомірними дії відповідача по відмові в призначенні йому пенсії, зобов"язати відповідача призначити йому пенсію на пільгових умовах згідно ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплатити пенсію, яку не було виплачено з листопада по липень 2006 року в розмірі 7324 грн. 83 коп., та стягнути з Пенсійного фонду України в м. Роженьки моральну шкоду у розмірі 20 000 тис. гривень.

Постановою Ровеньковського міського суду Луганської області від 19 жовтня 2006 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано неправомірним відмову управління Пенсійного фонду України в м. Роженьки в призначенні ОСОБА_1. пенсії, передбаченої ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов'язано відповідача призначити позивачеві пенсію на пільгових умовах, передбачену ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплатити пенсію, яку Є було виплачено за період з листопада 2005 року по липень 2006 року, у розмірі 7324 грн.83 коп. та стягнуто з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 2 500 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 11 грудня 2006 року апеляційну скаргу відповідача відхилено, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій в частині задоволених вимог, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що позивач працював на руднику Баренцбург архіпелагу Шпіцберген гірником підземним з 28 липня 1982 року по 01 серпня 1982 року. Після звільнення також працював на підземних роботах на підприємствах м. Роженьки. Має стаж роботи на підземних роботах в м. Роженьки - 21 рік, і 4 роки 7 місяців 14 днів - на підземних роботах на архіпелазі Шпіцберген, в березні 2005 року відповідач призначив пенсію позивачу за ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у розмірі 813, 87 грн., яку він отримував до листопада 2005 року. В листопаді 2005 року Пенсійний фонд України в м. Роженьки припинив виплату пенсії і в призначенні пенсії передбаченої ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відмовив позивачу, посилаючись а те, що Законом СРСР "Про державні пенсії", який діяв до 01 січня 1992 року не було передбачено пільгове пенсійне забезпечення на умовах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Просить визнати неправомірними дії відповідача по відмові в призначенні йому пенсії, зобов"язати відповідача призначити йому пенсію на пільгових умовах згідно ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплатити пенсію, яку не було виплачено з листопада по липень 2006 року в розмірі 7324 грн. 83 коп., та стягнути з Пенсійного фонду України в м. Роженьки моральну шкоду у розмірі 20 000 тис. гривень.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , який набрав чинності з 01 січня 2004 року пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо небезпечними і особливо тяжкими умовами праці по списку № 1 і на інших роботах з шкідливими та тяжкими умовами праці по списку № 2 виробництв, робіт, професій та показників, затверджених Кабінетом Міністрів України і по висновкам атестації робочих місць на посадах, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугою років, які згідно законодавства, діючого раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугою років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, вказаним вище, пенсії призначаються згідно норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) у разі досягнення пенсійного віку або стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який набрав чинності з 1 січня 2004 року передбачено тимчасово, до ухвалення відповідного закону, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них районів колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген зараховувати до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним до 1 січня 1991 року.

Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях прирівняних до цих районів було встановлене указами Президії Верховної Ради СРСР від 1 серпня 1945 року "Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі", від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі" та від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі", а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року.

Задовольняючи частково позов, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії відповідача є неправомірними, оскільки вони порушують права та законні інтереси позивача в призначенні пільгової пенсії.

Разом з тим, суд безпідставно стягнув з відповідача моральну шкоду в сумі 2 500 грн., оскільки в суді не було доведено заподіяння такої шкоди і в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

У решті, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами ст. 229 КАС України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 231 КАС України, колегія суддів -,

Касаційну скаргу начальника Управління пенсійного фонду України в м. Ровеньки задовольнити частково.

Постанову Ровеньковського міського суду Луганської області від 19 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 11 грудня 2006 року про стягнення моральної шкоди скасувати в цій частині та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1

В решті постанову суду першої та ухвалу апеляційної інстанцій залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.