Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України 

у складі:

головуючого                    Кривенка В.В.,

суддів:                        Гусака М.Б., Коротких О.А., 

                               Кривенди О.В., Маринченка В.Л., 

                               Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., 

                               Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБИ_1 до управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області (далі - управління ПФУ) про визнання протиправною та скасування вимоги,

У березні 2013 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу управління ПФУ від 18 лютого 2013 року № Ф-721 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3730 грн 76 коп.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що з 20 листопада 2001 року зареєстрована як ФОП, з січня 2012 року знаходиться на спрощеній системі оподаткування, з листопада 2008 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 796-XII (796-12) ) зі зменшенням пенсійного віку, та відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2464-VІ (2464-17) ) звільняється від сплати єдиного внеску.

Управління ПФУ зазначило, що оскільки позивачу призначена пенсія зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ, то він повинен сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальних підставах.

Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 2 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2013 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 серпня 2014 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

У своєму рішенні касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій та зазначив, що особи, яким призначена пенсія зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ, є пенсіонерами за віком. Отже ФОП, які отримують зазначену пенсію і які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VІ, проте не позбавлені права сплачувати цей внесок на добровільній основі.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України управління ПФУ, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VІ та статті 55 Закону № 796-ХІІ, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 серпня 2014 року та прийняти нове судове рішення.

На обґрунтування заяви додано постанову Вищого адміністративного суду України від 14 січня 2014 року (№ К/800/33413/13), у якій касаційний суд дійшов висновку, що ФОП, які отримують пенсію, призначену за віком на пільгових умовах згідно з Законом № 796-ХІІ (796-12) та обчислену за Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (1058-15) «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV (1058-15) ), сплачують єдиний внесок на загальних підставах.

Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

За приписами частини четвертої статті 4 цього Закону особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Право на пенсійне забезпечення, загальні умови призначення пенсій, порядок їх нарахування та розміри визначаються, зокрема, Законом України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (1788-12) «Про пенсійне забезпечення» з наступними змінами (далі - Закон № 1788-ХІІ (1788-12) ) та Законом № 1058-ІV (1058-15) з наступними змінами.

Право жінок на пенсію за віком, що було передбачене частиною першою статті 12 Закону № 1788-ХІІ та частиною першою статті 26 Закону № 1058-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пов'язується, зокрема, з досягненням 55 років.

Пунктом 1 частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено такий вид пенсій, як пенсія за віком.

У пункті 13 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV (1058-15) зазначено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного грошового утримання, зокрема й відповідно до Закону № 796-ХІІ (796-12) , призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором.

Разом з тим відповідно до статті 15 Закону № 1788-ХІІ умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом № 796-ХІІ (796-12) або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом. Статтею 2 Закону № 1788-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено такі види пенсій: трудові пенсії - за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років.

Частиною першою статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-ІV.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, ураховуючи закріплені Конституцією України (254к/96-ВР) гарантії громадян на соціальний захист, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що особи, яким призначені пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, є пенсіонерами за віком, і це відповідає Прикінцевим положенням Закону № 1058-ІV (1058-15) . Таким чином, ФОП, які отримують зазначену пенсію і які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI, проте не позбавлені права сплачувати цей внесок на добровільній основі.

Отже, висновок суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, про неправомірність оскаржуваної вимоги управління ПФУ ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому в задоволенні заяви управління ПФУ слід відмовити.

Верховний Суд України аналогічну правову позицію висловив, зокрема, у постанові від 8 липня 2014 року № 21-242а14.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.