Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2008

у справі № 2-а-1997/07 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Аметист-В"

про зобов’язання надати документи

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2007, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2008, в позові про зобов’язання ТОВ "Торгівельний будинок "Аметист-В" надати первинні та інші документи щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "АЛС" відмовлено з тієї причини, що податковий орган не довів наявність встановлених статтею 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Торгівельний будинок "Аметист-В", а відтак відсутні у податкового органу і підстави для витребування у вказаного платника податків бухгалтерських та інших документів в судовому порядку.

В касаційній скарзі ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова просить скасувати постановлені у справі судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції через порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме: частини 5 статті 71, статей 138, 143, 147, частини 3 статті 156, статті 159 КАС України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України /далі за текстом – КАС України (2747-15) / встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом /частина 4 статті 50 цього ж Кодексу/.

Випадки, в яких податковий орган має право звернутися до суду з позовом, встановлені статтями 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Підставою для звернення з адміністративним позовом у даній справі є ненадання відповідачем фінансово-господарських та бухгалтерських документів по взаємовідносинам з ТОВ "АЛС" під час проведення позапланової документальної перевірки на підставі пункту 5 частини 6 статті 11- 11 Закону України "Про державну службу в Україні" /а.с. 58/.

Згідно з частиною 3 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідач не надав витребувані документи з посиланням на те, що 27.06.2006 здав їх до ТОВ "Архів-1" після проведення планової перевірки ДПІ /акт від 15.03.2006/.

Правомірність перевірки відповідачем не оспорюється, а тому у суду не було підстав для висновку про неправомірність перевірки.

Ненаданням документів за вимогою ДПІ відповідач фактично недопустив до перевірки. У ДПІ в разі недопущення без законних підстав до перевірки є встановлені законом способи правового реагування до такого платника податків, а саме: застосування адміністративного арешту активів платника податків згідно підпункту "г" підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Звернення до суду з адміністративним позовом про зобов’язання надати документи для перевірки не передбачено Законом України "Про державну службу в Україні" (3723-12) та іншими законами як спосіб виконання органами державної податкової служби покладених на них законом функцій або як спосіб реалізації законних повноважень.

За відсутності у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова права зазначеної вимоги позов задоволенню не підлягає безвідносно від мотивів, з яких ухвалені судові рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2008– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.