К-20821/07 Про скасування рішення Алупкінської міської ради від 29 жовтня 2005 № 34/66 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилої будівлі - 22.01.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою заступника прокурора Автономної Республіки Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2007 року у справі за позовом Дитячого спеціалізованого санаторію ім. О.О. Боброва до Алупкінської міської ради, треті особи: Корнєва Н.І., Міністерство охорони здоров’я України, Ялтинське міське управління земельних ресурсів, за участю прокурора Автономної Республіки Крим про скасування рішення, -

У серпні 2006 року Дитячий спеціалізований санаторій ім. О.О. Боброва звернувся в суд з адміністративним позовом до Алупкінської міської ради, треті особи: Корнєва Н.І., Міністерство охорони здоров’я України, Ялтинське міське управління земельних ресурсів, за участю прокурора Автономної Республіки Крим про скасування рішення Алупкінської міської ради від 29 жовтня 2005 № 34/66 про надання Корнєвій Н.І. дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилої будівлі, господарських будівель та споруд; зобов’язання Алупкінську міську раду утриматися від прийняття рішень

_________________________________________________________________

Справа № К-20821/07 Доповідач: Леонтович К.Г.

щодо вилучення земельної ділянки площею 11,26 га (або її часток).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Дитячий спеціалізований санаторій ім. О.О. Боброва правомірно користується вказаною земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія КМ № 0000030, виданого згідно з рішенням Алупкінської міської ради від 07 квітня 1995 року. Названа земельна ділянка, яка планується передати Корнєвій Н.І. для будівництва та обслуговування жилої будівлі, господарських будівель та споруд, знаходиться на території земельної ділянки, якою користується позивач, вилучення якої, у встановленому Земельним кодексом України (2768-14) порядку, не проводилося.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2007 року, провадження по справ закрите з тих підстав, що між сторонами виник спір про право користування спірною земельною ділянкою, який не відноситься до публічно-правових відносин.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвали судів першої і апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та прийняти рішення про задоволення позову.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно обставин справи Дитячий спеціалізований санаторій ім. О.О. Боброва звернувся з позовом до Алупкінської міської ради про скасування спірного рішення щодо надання Корнєвій Н.І. дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилої будівлі, господарських будівель та споруд; зобов’язання Алупкінську міську раду утриматися від прийняття рішень щодо вилучення земельної ділянки площею 11,26 га (або її часток). При цьому позивач посилається на ті обставини, що вказаним рішенням порушені його права як землекористувача, так як третій особі виділяється ділянка, яка знаходиться на території земельної ділянки позивача.

Закриваючи провадження у адміністративній справі суди першої та апеляційної інстанції посилалися на ті обставини, що між сторонами виник спір про право користування спірною земельною ділянкою, який не відноситься до публічно-правових відносин. При цьому апеляційний суд зазначив, що вирішуючи питання про надання Корнєвій Н.І. дозволу на виконання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, Алупкінська міська рада не здійснювала владних управлінських функцій щодо Дитячого спеціалізованого санаторію, що дає підстави для висновку про те, що у правовідносинах з Дитячим спеціалізованим санаторієм при здійснені управлінських функцій відповідач не перебуває.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з наведеними висновками судів першої та апеляційної інстанції.

Позивач звернувся з позовом до органу місцевого самоврядування про скасування рішення. Виходячи зі змісту позову позивач посилається на порушення його прав та інтересів при прийнятті оскаржуваного рішення. Алупкінська міська рада являється органом місцевого самоврядування і відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , ст. 12 Земельного кодексу України до її повноважень відносяться розпорядження землями територіальних громад. Згідно наведених норм закону відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв з використанням повноважень, як орган місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Згідно ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень ( до яких відносяться і органи місцевого самоврядування) щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо законності рішення міської ради, яке, як вважає позивач, порушує права та інтереси позивача. Оскаржуване рішення приймалося відповідачем, як органом місцевого самоврядування, виходячи із наданих йому повноважень. Посилання судів першої та апеляційної інстанції, що між Дитячим санаторієм та Корнєвою Н.І. виник спір щодо користування земельною ділянкою безпідставні, так як спір виник між позивачем та міською радою щодо законності прийнятого останнім рішення. Оскільки зазначений спір відноситься до спору із суб’єктом владних повноважень щодо законності прийнятого ним рішення при виконанні покладених на відповідача повноважень, то вказаний спір відноситься до публічно-правового спору і відповідно до ст. 17 КАС України підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з наведеного судами першої та апеляційної інстанції допущені порушення норм процесуального права, які впливають на правильність вирішення спору.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді позовних вимог не з’ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі, що являється порушенням ст.ст. 159, 195 КАС України.

При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанції порушені норми процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

За таких обставин доводи касаційної скарги спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням ухвал судів першої та апеляційної інстанції направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Судами першої та апеляційної інстанції позов по суті не розглядався, тому в суду апеляційної інстанції відсутні повноваження щодо розгляду позову по суті і в цій частині касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2007 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.