Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Конюшка К.В.

Суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Славутський комбінат хлібопродуктів" на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 02.06.2005 року

у справі № 15/310-Н

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Славутський комбінат хлібопродуктів"

до Славутської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

за участю Заступника прокурора Житомирської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

У вересні 2004 року Відкрите акціонерне товариство "Славутський комбінат хлібопродуктів" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Славутської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000352606/620 від 28.01.2004 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000352606/620 від 28.01.2004 року стали дані Акта перевірки, якого взагалі не існує. А тому вказане податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.03.2005 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 02.06.2005 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 02.06.2005 року, Відкрите акціонерне товариство "Славутський комбінат хлібопродуктів" оскаржило її в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник послався на те, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, просив його скасувати, і прийняти нове рішення.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга­­­­­­­ не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства позивачем за період з 01.01.2003 року по 31.12.2003 року податковим органом було складено Акт № 25/26-009522491 від 23.01.2004 року (далі – Акт перевірки).

За даними Акта перевірки встановлено порушення позивачем абзацу "а" підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (2181-14) ), зокрема Головою ліквідаційної комісії Бондарук А.В. здійснено відчуження активів підприємства – майнових прав (дебіторської заборгованості позивача та СПД-ФО Гедз В.О.) в розмірі 80957,80 грн. за рахунок зменшення кредиторської заборгованості перед СПД-ФО Соколовською О.П., без узгодження даних операцій з податковим органом.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято повідомлення-рішення № 0000352606/620 від 28.01.2004 року про визначення суми штрафної санкції в розмірі 80957,80 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що твердження позивача про необхідність визнання недійсним оспорюваного податкового повідомлення-рішення з підстав визначення суми штрафної санкції згідно з неіснуючим Актом перевірки не знайшли свого належного підтвердження.

Відповідно до підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом.

У разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами згідно з підпунктом 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ.

Вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 24.06.2004 року, який вступив в законну силу 29.09.2004 року, Голову ліквідаційної комісії Бондарук А.В визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України. Відповідно до вказаного вироку суду Бандарук А.В. незаконно відчужила майнові права позивача використовуючи службове положення всупереч інтересам держави, заподіявши тяжкі наслідки державним інтересам.

Згідно з частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Таким чином, Головою ліквідаційної комісії Бондарук А.В. здійснено відчуження активів позивача – майнових прав без узгодження даних операцій з податковим органом.

Відповідно до пункту 13 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 року № 110 (z0268-01) факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства. Пунктом 14 даної Інструкції передбачено, що податкове повідомлення-рішення за наслідками розгляду матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253 (z0567-01) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (z0567-01) (зі змінами та доповненнями).

Пунктом 3.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253 (z0567-01) визначено, що податкове повідомлення складається на розраховану суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за їх наявності) щодо кожного окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності – юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 16.09.2002 року № 429 (z1023-02) , акт документальної перевірки повинен складатися з трьох частин: вступної, описової, висновку та інформативних додатків. Вступна частина акта документальної перевірки, серед іншого, повинна містити номер акта перевірки (порядковий номер журналу реєстрації перевірок, код структурного підрозділу, код за ЄДРПОУ підприємства).

Акт перевірки № 25/26-009522491 від 23.01.2004 року відповідає вказаним вимогам.

Як вбачається з даних наявного в матеріалах справи витягу з журналу реєстрації актів документальних перевірок Славутської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, Акт перевірки від 23.01.2004 року зареєстрований за № 25, що узгоджується з примірниками, наданими позивачем. Набір останніх восьми символів в наданих позивачем і відповідачем примірниках свідчить, що 23.01.2004 року проводилась перевірка саме позивача. Крім того, даний факт підтверджується також розміром застосованої штрафної санкції в сумі 80957,80 грн.

Відповідно до даних постанови слідчого Славутської міжрайонної прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.02.2005 року зміст всіх примірників Акта перевірки та податкового повідомлення до нього свідчить про відсутність в цих документах неправдивих відомостей. А викладені в Акті перевірки відомості перевірялися судом при розгляді кримінальної справи по обвинуваченню Бондарук А.В. і визнані достовірними.

Суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації – позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Таким чином, Акт перевірки № 25/26-009522491 від 23.01.2004 року узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися. Порушення встановленої процедури нумерації акта щодо цифри коду структурного підрозділу, не може бути підставою для визнання податкового повідомлення-рішення, прийнятого на його основі недійсним.

Враховуючи вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку відносно того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі даних Акта перевірки, оформленого належним чином.

У ході касаційного розгляду від відповідача надійшла заява № 5275/9/10-014 від 07.04.2008 року про закриття провадження по справі у зв’язку з ліквідацією Відкритого акціонерного товариства "Славутський комбінат хлібопродуктів".

В обґрунтування вказаних обставин відповідачем надано копію ухвали Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2008 року про затвердження звіту ліквідатора про ліквідаційну процедуру і ліквідаційний баланс та ліквідацію Відкритого акціонерного товариства "Славутський комбінат хлібопродуктів", а також Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення юридичної особи - Відкритого акціонерного товариства "Славутський комбінат хлібопродуктів" у зв’язку з визнанням її банкрутом.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції відповідно до частини 2 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України закриває провадження в даній справі, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.03.2005 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 02.06.2005 року визнає такими, що втратили законну силу, в зв’язку з тим, що після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 210, 222, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.03.2005 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 02.06.2005 року у даній справі визнати такими, що втратили законну силу.

Закрити провадження у даній справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 – 239 КАС України (2747-15) .