Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Панченка О.Н. (доповідача),

суддів: Горбатюка С.А.,

Мироненка О.В.,

Смоковича М.І.,

Чумаченко Т.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у місті Києві касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2007 року

у справі №2а-197/07

за позовом ОСОБА_1

до Державного реєстратора ОСОБА_4,

за участю третіх осіб ОСОБА_2 таОСОБА_3,

про визнання нечинною державної реєстрації, її скасування та зобов'язання провести належну реєстрацію,

У грудні 2006 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до Ленінського районного суду м. Вінниці з вказаним позовом, з урахуванням уточнень до позову, посилаючись на те, що частка у Статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Ювілейне" (далі - ТОВ "Ювілейне") у розмірі 81,44%, яка їй належала, була перереєстрована Реєстраційною палатою Вінницької міської ради на ОСОБА_2(далі - ОСОБА_2., третя особа).

Підставою такої перереєстрації було рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 29 березня 2004 року, яке 10 липня 2006 року було скасовано ухвалою цього ж суду. В подальшому, 03 листопада 2006 року, ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці позов по даній справі було залишено без розгляду.

Крім того, як зазначила позивач, вона стала єдиним учасником ТОВ "Ювілейне" зі 100% часткою у Статутному фонді, оскільки решта учасників цього товариства відступили їй свої частки у грудні 2003 року. З вимогою про реєстрацію змін до Статуту ТОВ "Ювілейне" ОСОБА_1 звернулась до Державного реєстратора ОСОБА_4 (далі - Державний реєстратор ОСОБА_4., відповідач), однак їй було відмовлено.

Згодом їй стало відомо, що в липні 2006 року частка 81,44% у Статутному фонді товариства та його решта були перереєстровані на ОСОБА_3 (третя особа).

Таким чином, ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаними діями відповідача, у позові просила їх визнати незаконними, зобов'язати Державного реєстратора скасувати державні реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Ювілейне" від 22 листопада 2004 року та від 02 червня 2006 року та привести у відповідність з чинним законодавством реєстраційну справу вказаного товариства, а також провести державну реєстрацію змін до його установчих документів, в яких учасником ТОВ "Ювілейне" з часткою у Статному фонді 100% буде позивач.

Постановою Ленінського районного суду міста Вінниці від 20 березня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2007 року постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 20 березня 2007 року скасовано, а провадження в адміністративній справі закрито.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати його ухвалу та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення про скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Ювілейне" та зобов'язуючи привести у відповідність з чинним законодавством реєстраційну справу вказаного товариства з визначенням за ОСОБА_1. 100% частки у Статутному фонді ТОВ "Ювілейне" суд першої інстанції зазначив, що при проведенні 22 липня 2004 року та 02 червня 2006 року державних реєстрацій змін до установчих документів товариства були порушені положення Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (755-15) Державним реєстратором ОСОБА_4

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Даний спір, як правильно визначено в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду, стосується права власності громадян на частки майна товариства, а тому повинен вирішуватися за правилами Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) .

Суд касаційної інстанції вважає правомірним скасування судом апеляційної інстанції постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 20 березня 2007 року та закриття провадження у адміністративній справі, що відповідає нормам процесуального права, а саме - пункту першому частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інші наведені ОСОБА_1. у касаційній скарзі доводи є безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. Так, посилаючись на несвоєчасність подання третіми особами заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, позивачем не враховано, що на вказаній заяві (а.с. 195) є відбиток печатки суду про її отримання, який свідчить про своєчасність її подання.

Враховуючи наведені обставини суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо правомірності прийнятого рішення судом апеляційної інстанції, яке зміні або скасуванню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.