Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої - Васильченко Н.В., суддів - Гончар Л.Я., Харченка В.В., Матолича С.В., Шкляр Л.Т., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Городоцької районної державної адміністрації на постанову господарського суду Львівської області від 10 листопада 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суд від 20 лютого 2007 року у справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 та суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до Городоцької районної державної адміністрації про скасування акту, -

Постановою Господарського суду Львівської області від 10 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суд від 20 лютого 2007 року було задоволено позовні вимоги позивача у справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 та суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до Городоцької районної державної адміністрації про скасування розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації від 31.07.06р. №360 "Про втрату чинності розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації від 18.11.2004 року "Про вилучення земель, затвердження проектів відведення земель та передачу їх в оренду п/п ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для створення рибного господарства"

В основу зазначених судових рішень покладено висновки про те, що відповідачем не було дотримано порядку припинення права користування земельною ділянкою.

Не погоджуючись з зазначеними судовим рішеннями, Городоцька районна державна адміністрація звернулася з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 10 листопада 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суд від 20 лютого 2007 року та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це порушенням норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що 18.11.2004 р. розпорядженням голови Городоцької районної державної адміністрації 9774 "Про вилучення земель, затвердження проектів відведення земель та передачу їх в ренду п/п ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для створення рибного господарства" вирішено, жрема, затвердити проекти відведення земель, розроблені ТзОВ "Геокомп" та передати [приватним підприємцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в [довгострокову оренду строком на 49 років для створення рибного господарства 116,5 га ' земель, розташованих за межами населених пунктів на території: Завидовицької сільської ради - 94,0 га, Великолюбінської селищної ради - 22,5 га заболочених пасовищ із земель запасу (п. 2), встановлено орендну плату за користування землею в розмірі 2723,77 грн. за рік (п. 3).

23.11.2004 р. між позивачами (орендарі) та відповідачем (орендодавець) було укладено договори оренди земельної ділянки (площею 22,5 га заболочених пасовищ із земель запасу, розташовану за межами населених пунктів на території Великолюбінської селищної ради; та площею 94 га, розташовану за межами населених пунктів на території Завидовицької сільської ради). Як вбачається з п. З договорів, вони були укладені згідно з розпорядженням голови Городоцької районної державної адміністрації від 18.11.2004 р. №774. Таким чином, зазначене розпорядження, як акт індивідуальної дії, було виконане.

31.07.2006 р. голова Городоцької районної державної адміністрації виніс оспорюване розпорядження №360 "Про втрату чинності розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації від 18.11.2004 року "Про вилучення земель, затвердження проектів відведення земель та передачу їх в оренду п/п ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для створення рибного господарства", згідно із п. 1 якого розпорядження №774 від 18.11.2004 р. визнано таким, що прийняте без відповідного обґрунтування та втратило чинність Як вбачається з преамбули розпорядження, воно винесено за результатами аналізу проекту відведення земельної ділянки, у якому виявлено відсутність висновку екологічної експертизи на проект будівництва об'єкту, висновку землекористувача, у якого вилучалась земельна ділянка. довідки про фінансування будівництва об'єкту, рішення В. Любінської селищної ради про погодження проекту відведення земельної ділянки. Проте, як вбачається з відповідних проектів відведення, вони містять висновки землекористувача, в якого вилучається земельна ділянка, у т.ч. колишнього користувача - ТзОВ "Галич ЛТД".

Колегія суддів доходить висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано послалися на статтю 141 Земельного кодексу України, яка передбачає виключний перелік підстав припинення землекористування, який не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу Городоцької районної державної адміністрації відхилити, постанову господарського суду Львівської області від 10 листопада 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суд від 20 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, і оскарженню не підлягає.