Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого, судді Смоковича М.І.,

суддів Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі – Представництво Одеської МР) до Творчого об’єднання громадян (далі – ТОГ) "Артлабораторія" про розірвання договору оренди за касаційною скаргою ТОГ "Артлабораторія" на рішення господарського суду Одеської області від 28 липня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2006 року,

У червні 2006 року Представництво Одеської МР звернулося до суду з позовом до ТОГ "Артлабораторія" про розірвання договору оренди другого поверху будинку № 41 по вул. Ніжинській в м. Одесі загальною площею 161,3 кв. м.

Вимоги обґрунтовувало тим, договір оренди нежилого приміщення сторонами був укладений 09 рудня 2002 року № 204/35 і цим договором визначено строк його дії до 2011 року.

Проте, ТОГ "Артлабораторія" належним чином не виконує умови та обов’язки, які випливають з договору, а саме використовує приміщення не за цільовим призначення, ухиляється від проведення капітального ремонту.

Просив розірвати вказаний договір оренди нежилого приміщення.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28 липня 2006 року позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задоволено повністю.

Договір оренди № 204/35 від 09 грудня 2002 року нежилого приміщення другого поверху площею 161,3 кв. м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинській, 41 розірваний.

ТОГ "Артлабораторія" виселено з зазначеного нежилого приміщення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2006 апеляційну скаргу ТОГ "Артлабораторія" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Одеської області від 28 липня 2006 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, ТОГ "Артлабораторія" подало касаційну скаргу, в якій вказало на те, що оскаржувані рішення судів у справі прийняті з порушенням норм матеріального права, просить їх скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Представництва Одеської МР.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог Представництва Одеської МР керувався нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі – ГПК України (1798-12) ).

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції та залишаючи його без зміни, керувався нормами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі – КАС України (2747-15) ), а отже, діючи як адміністративний суд розглянув справу, яка ухвалена господарським судом.

Між тим, КАС України (2747-15) не надавав адміністративним судам повноважень щодо перегляду в апеляційному порядку судових справ, розглянутих судами інших юрисдикцій.

Також колегія суддів вважає необхідним вказати на таке. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) набрав чинності 01 вересня 2005 року.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У частині першій статті 3 цього Кодексу міститься визначення справи адміністративної юрисдикції, зокрема, такою справою є переданий на вирішення адміністративного органу публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною першою статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності, та на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках встановлених законом.

Пунктом 7 Розділу V11 Прикінцеві та перехідні положення КАС України (2747-15) передбачено, що після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, завяи у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29 – 32, 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 (1501-06) року). Позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності КАС України (2747-15) , розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як видно з матеріалів справи, предметом даного спору є розірвання договору оренди нежилого приміщення.

Таким чином, даний спір є спором між суб’єктами господарювання і підлягає вирішенню відповідно до положень ГПК України (1798-12) .

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом апеляційної інстанції не виконані вимоги чинного процесуального законодавства, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа – направленню до суду апеляційної інстанції для нового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,

Касаційну скаргу Творчого об’єднання громадян "Артлабораторія" задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2006 року скасувати, а справу за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до Творчого об’єднання громадян "Артлабораторія" про розірвання договору оренди направити до суду апеляційної інстанції господарської юрисдикції для нового розгляду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.