ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2007 року м. Київ
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Бутенка В.I.,
Сороки М.О. (доповідача),
Штульмана I.В.,
Лиска Т.О..,
Панченка О.I.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії оперуповноваженого ГСБЕП відділу охорони Харківського метрополітену ХГУ УМВС України в Харківській області,
встановила:
У липні 2003 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною скаргою, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.05.2002 року оперуповноваженим ГСБЕП відділу охорони Харківського метрополітену ХГУ УМВС України в Харківській області за невидачу реалізатором касових чеків у торговому кіоску, який вона орендує, було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.155-1 КУпАП (80731-10)
. Вважала вказаний протокол сфальсифікованим, тому просила суд визнати такі дії суб'єкта оскарження неправомірними.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 2 червня 2004 року, у задоволенні скарги відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд виходив з того, що відповідно до ч.3 ст.155-1 КУпАП (80731-10)
дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Згідно ст. 255 КУпАП (80731-10)
у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 155 зазначеного Кодексу, протоколи про правопорушення зокрема мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ.
Висновок суд про те, що дії оперуповноваженого ГСБЕП відділу охорони Харківського метрополітену ХГУ УМВС України в Харківській області по складанню протоколу про адміністративне правопорушення є правомірними відповідає фактичним обставинам справи.
З таким висновком погодився суд апеляційної інстанції і доводи касаційної скарги його не спростовують.
Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
(далі КАС України (2747-15)
) підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 220 КАС України (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України (2747-15)
підстави для їх обов'язкового скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України (2747-15)
, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2004 року і ухвалу апеляційного суду Харківської області від 2 червня 2004 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судові рішення Вищого адміністративного суду України, які ухвалені в порядку касаційного провадження, можуть бути оскаржені лише за винятковими обставинами - з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права; визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України - протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.