Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області на постанову господарського суду Київської області від 06 лютого 2007 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10 травня 2007 року у справі №603/10-06 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Сонячний край»до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та Державного комітету України по земельних ресурсах, третя особа - Процівська сільська рада Бориспільського району Київської області, про визнання протиправним та скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації та спонукання до вчинення дій, -

Обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Сонячний край»звернувся до суду з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та Державного комітету України по земельних ресурсах про визнання протиправним та скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації та спонукання до вчинення дій.

Судом першої інстанції до участі в справі в якості третьої особи було залучено Процівську сільську раду.

Постановою господарського суду Київської області від 06 лютого 2007 року позов задоволено.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10 травня 2007 року рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 20.10.2006р. №1519-06 -скасовано та в цій частині закрито провадження, в іншій частині постанова господарського суду Київської області залишена без змін.

В касаційній скарзі Процівська сільська рада просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно п.1ч.1ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» (280/97-ВР) , «Про місцеві державні адміністрації» (586-14) , Земельним кодексом України (2768-14) та іншими нормативно-правовими актами Держава делегувала органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади розпорядження землями відповідних територіальних громад, землями комунальної чи державної власності, та делегувала їм вирішення у встановленому законом порядку інших питань в галузі земельних відносин.

Отже, в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України спір, який виник між сторонами по даній справі, є публічно-правовим, тому касаційна скарга інстанційної підсудна Вищому адміністративному суду України.

Згідно положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судами, 08.02.2006 року листом №7-46-290 Бориспільською районною державною адміністрацією надано позивачу дозвіл на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки для ведення колективного садівництва за рахунок земель запасу Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Висновками Бориспільського районного відділу земельних ресурсів Київського обласного головного управління земельних ресурсів за №2172 від 16.03.2006 р., Державного управління екології та природних ресурсів в Київській області за №06-13/4977 від 29.05.2006 р., Бориспільської районної санітарно-епідеміологічної станції за №01/01-04-749 від 20.03.2006 р., Відділу архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 16.03.2006 р., Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації за № 294/01-17 від 07.04.2006 р., Київської обласної санітарно-епідеміологічної станції за № 03/02-395 від 18.04.2006 р., Державного управління екології та природних ресурсів в Київській області за № 06-13/2842 від 04.04.2006 р. та Розпорядженням голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №371 від 25.04.2006 р. позивачу було погоджено місце розташування земельної ділянки для ведення колективного садівництва за рахунок земель державної власності не наданих у користування за межами с. Проців.

25.04.2006 р. Бориспільська районна державна адміністрація за наслідками погодження місця розташування земельної ділянки надала дозвіл вих. № 7-46-900 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди для ведення колективного садівництва.

Згідно ч.6 ст. 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач погодив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з Бориспільським районним відділом земельних ресурсів Київського обласного головного управління земельних ресурсів (висновок № 5281 від 22.05.2006 р.), з Державним управлінням екології та природних ресурсів в Київській області (лист № 06-13/4977 від 29.05.2006 р.), з Бориспільською районною санітарно-епідеміологічною станцію (Висновок № 01/02-04-2254 від 22.05.2006 р.), з Відділом архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (висновок від 22.05.2006 р.), з Управлінням культури і туризму Київської обласної державної адміністрації (висновок 533/01-17 від 24.05.2006 р.), з Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів Державного комітету України по водному господарству (висновок №АД/8-746 від 26.06.2006 р.) та з Київською обласною санітарно-епідеміологічної станцією (висновок №03/02-443 від 26.05.2006р.).

Відповідності до статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

06.06.2006 року проект землеустрою був переданий Обслуговуючим кооперативом «Садове товариство «Сонячний край»на експертизу до Київського обласного управління земельних ресурсів.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України, Київським обласним управлінням земельних ресурсів була проведена первинна державна землевпорядна експертиза, що підтверджується Висновком державної експертизи № 4-2135 від 30 червня 2006 року, затвердженим начальником Київського обласного головного управління земельних ресурсів від 03.07.2006 р.

За наслідками первинної експертизи Київським обласним головним управлінням земельних ресурсів були визначені зауваження до проекту землеустрою, а проект землеустрою було повернуто на доопрацювання.

Пунктом п.3.5.8. наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 03.12.2004 № 391 (z1618-04) «Про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації», затвердженого в Міністерстві юстиції України від 21.12.2004 р. за № 1618/10217 (далі - наказ Держкомзему № 391) встановлено, що усунення зауважень та внесення виправлень, виявлених в результаті державної експертизи, здійснюють розробники землевпорядної документації та інші суб'єкти, що допустили порушення вимог чинного законодавства України, встановлених норм і правил при підготовці об'єкта державної експертизи або його окремих складових частин.

Позивачем були усунені всі зауваження, викладені у Висновку державної експертизи № 4-2135 від 30 червня 2006 року, а саме були отримані та додані до проекту землеустрою наступні документи: погодження ПДРГП «Північгеологія»(висновок від 07.07.2006 р. №25-07), довідка форми 6-зем. (довідка від 05.07.2006 р. № 1435), рішення установчих зборів позивача (протокол №1 від 25.01.06), надано відповідний генеральний план, а також позивачем було приведено у відповідність до проекту землеустрою матеріали погодження місця розташування об'єкту.

Вказане у висновку № 4-2135 від 30.06.2006 року зауваження щодо відсутності на викопіюваннях погодження з Процівською селищною радою є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства на підставі частини 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) , яка встановлює що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади, а тому погодження в органах місцевого самоврядування при наданні земельної ділянки за межами населеного пункту чинним законодавством не вимагається.

Обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Сонячний край»з метою отримання позитивної оцінки проекту землеустрою звернувся для проведення експертизи до Державного комітету України по земельних ресурсах. Державний комітет України по земельних ресурсах провів експертизу проекту землеустрою та видав висновок державної експертизи землевпорядної документації від 20.10.2006 року № 1519-06. У даному висновку Державний комітет України по земельних ресурсах визнав, що недоліки викладені в висновку № 4-2135 від 30.06.2006 року виправлені, виявив нові зауваження та виніс рішення, що поданий на повторну експертизу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду (строком на 49 років) для ведення колективного садівництва громадянам Обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Сонячний край»на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання.

Відповідності до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

Згідно ч. 4 ст. 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»встановлює, що у разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об'єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»встановлює, що державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Тобто, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду (строком на 49 років) для ведення колективного садівництва громадянам Обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Сонячний край»в межах Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області з урахуванням виправлених зауважень, вказаних у Висновку державної експертизи № 4-2135 від 30 червня 2006 року, відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а зауваження, викладені у висновку державної експертизи землевпорядної документації від 20.10.2006 року № 1519-06, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на діючому законодавстві України.

Частиною 6 ст. 123 Земельного кодексу України встановлено, що проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2006 р. позивач подав на експертизу до Київського обласного управління земельних ресурсів проект землеустрою без висновку Дніпровського управління водних ресурсів № АД/8-746, який був отриманий та переданий позивачем до Київського обласного управління земельних ресурсів 26.06.2006 р., тобто під час проведення останнім експертизи.

Можливість надання додаткових документів в процесі проведення державної експертизи не заборонена ні Земельним кодексом України (2768-14) , ні Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (1808-15) ні наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03.12.2004 р. № 391 (z1618-04) «Про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації».

Частина 4 ст. 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» встановлює, що у разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об'єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Відповідності до статті 1 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду (строком на 49 років) для ведення колективного садівництва громадянам Обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Сонячний край»в межах Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області" з урахуванням виправлених зауважень, вказаних у Висновку державної експертизи № 4-2135 від 30 червня 2006 року, відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що оспорюваний позивачем висновок державної експертизи землевпорядної документації від 20.10.2006 року №1519-06 не має обов'язкового характеру, не породжує обов'язків для позивача, а відтак й не може вважатися актом органу владних повноважень в розумінні статті 17 КАС України.

Частиною 1 статті 17 КАС України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Поданий до Державного комітету України по земельних ресурсах Проект землеустрою щодо відведення ділянки в довгострокову оренду (строком на 49 років) для ведення колективного садівництва громадянам Обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Сонячний край»в межах земель Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області відповідає вимогам діючого законодавства України, зауваження ж, викладені у висновку державної експертизи землевпорядної документації від 20.10.2006 року №1519-06 є безпідставними та не ґрунтуються на чинному законодавстві України, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання Бориспільської РДА розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 57,6663 га, в тому числі 54,7662 га сіножаті, 1,9 га - боліт, 1 га - озер, кадастровий номер 3220886000:03:001:0775 за рахунок земель запасу Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області строком на 49 років для ведення колективного садівництва громадянам Обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Сонячний край»та прийняти відповідне рішення (розпорядження) про надання Обслуговуючому кооперативу «Садове товариства «Сонячний край»земельної ділянки загальною площею 57,6663 га, в тому числі 54,7662 га сіножаті, 1,9 га - боліт, 1 га - озер, кадастровий номер 3220886000:03:001:0775 для ведення колективного садівництва за рахунок земель запасу Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області у довгострокову оренду на 49 років поза межами с. Проців.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що апеляційним при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області відхилити, а постанову господарського суду Київської області від 06 лютого 2007 року, частково скасовану ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10 травня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.