Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Головуючого: судді Фадєєвої Н.М.

суддів: Гордійчук М.П., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НIОХIМ) на рішення господарського суду Харківської області від 10 серпня 2005 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2005 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова до Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії про стягнення суми відшкодування, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2005 року Управління Пенсійного фонду (надалі - УПФ) України в Київському районі м. Харкова звернулося до суду з позовом до Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НIОХIМ) про стягнення 2140,00 грн. відшкодування різниці пенсійних виплат.

Позов мотивований тим, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства України не сплачено різницю між пенсіями, призначеними згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) та іншими законодавчими актами.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 серпня 2005 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2005 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі відповідач звернувся з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії просить скасувати зазначені судові рішення та постановити нове про відмову в задоволенні позову. При цьому посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу УПФ України в Київському районі м. Харкова просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, як законні і обгрунтовані.

Згідно ст. 220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Згідно ч. 3 ст. 220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Судами першої та апеляційної інстанцій в ході з'ясування обставин по справі та перевірки їх доказами встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) , була призначена пенсія колишньому науковому працівникові установи відповідача ОСОБА_1, який працював в установі відповідача з 25.10.1972 р. по 30.06.2002 р. на посадах, що дають право на призначення пенсії згідно ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) .

Загальна сума пенсії, що була виплачена ОСОБА_1 за період з 16.07.2002 р. по 31.12.2003р., складає 7042,05 грн., що підтверджується довідкою відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Харкова та відомостями на виплату, а розмір пенсії, що обчислена і фінансується відповідно до інших законодавчих актів, а саме пенсія за віком на загальних підставах (що була призначена згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) ) за період з 16.07.2002 р. по 31.12.2003р. складає 2539,64 грн.

Таким чином, різниця між сумою пенсії, призначеною на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) і сумою пенсії, обчисленою на загальних підставах та виплаченою ОСОБА_1 за період 16.07.2002 р. по 31.12.2003р., складає 4502,41 грн.

Відповідно до довідки Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії № 24 від 15.07.2002 року, в період виконання ОСОБА_1 науково-дослідницьких робіт, фінансування інституту в середньому складає 43,28 % за рахунок коштів державного бюджету та 43,53 % за рахунок госпрозрахунку. З урахуванням цього та відповідно до пункту 5 "Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) (надалі - Порядок), частка сплати різниці в розмірі пенсії, що підлягає відшкодуванню повинна складати 2140 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова були надіслані відповідачу повідомлення, але кошти позивачем не отримані.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується наступним чином :

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам сплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Відповідно до п. п. 3, 6 "Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи" фінансування витрат на виплату різниці у розмірі пенсій працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій здійснюється за рахунок коштів цих підприємств і організацій, які сплачують Пенсійному фонду кошти на виплату зазначеної різниці; у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації фінансування різниці у розмірі пенсії здійснюється за рахунок коштів їхніх правонаступників.

Відповідно до п. 8 Порядку, розмір витрат на виплату різниці у розмірі пенсії, що підлягають фінансуванню за рахунок державних не бюджетних організацій, визначає орган Пенсійного фонду, який надсилає організації повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів. Посилання відповідача в касаційній скарзі на те, що в нього відсутні джерела фінансування для задоволення вимог позивача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки недостатність прибутку підприємства не може бути підставою для звільнення підприємства від виконання зобов'язань, покладених на нього чинним законодавством.

Окрім цього, норми Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) не містять положень, які передбачають підстави звільнення підприємства від обов'язку відшкодовувати Пенсійному фонду України різниці між сумою призначеної пенсії та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову, оскільки Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) передбачено порядок, згідно якого відповідач фінансує різницю призначених пенсій і не передбачає підстав звільнення від обов'язку вказаного обов'язку.

Судами першої та апеляційної інстанцій також вірно застосовані норми матеріального і процесуального права до спірних правовідносин, дана правильна правова оцінка встановленим у справі обставинам.

За вказаних обставин доводи касаційної скарги є безпідставними і не спростовують висновків судів.

Керуючись ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державного науково - дослідного і проектного інституту основної хімії відхилити, а рішення господарського суду Харківської області від 10 серпня 2005 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2005 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.