ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Бим М.Є.., Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Шкляр
Л.Т.
при секретарі Капустинському М.В.
за участю представників: Товариства з обмеженою
відповідальністю "Молох" Хана В.М., Броварської міжрайонної
державної податкової інспекції Київської області Панченка А.М.,
Голуба С.О., Генеральної прокуратури України Гудими Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду
справу за касаційними скаргами Броварської міжрайонної державної
податкової інспекції Київської області, заступника прокурора
Київської області на постанову господарського суду Київської
області від 23 червня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 23 серпня 2006 року по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Молох" до
Броварської міжрайонної державної податкової інспекції Київської
області про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення №
0000072304/0 від 21 квітня 2005 року, -
ВСТАНОВИЛА :
У квітні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю
"Молох" звернулося в суд з позовом до Броварської міжрайонної
державної податкової інспекції Київської області про визнання не
чинним податкового повідомлення-рішення № 0000072304/0 від 21
квітня 2005 року, мотивуючи тим, що відповідачем безпідставно
зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану
вартість за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням,
оскільки прийнята ним до обліку податкова накладна № 81 від
18.10.2004 р. відповідає вимогам пп.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону
України " Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
податковий кредит
Товариством сформований відповідно до вищенаведеного Закону,
крім того, в спірному податковому повідомленні-рішенні відсутні
посилання про порушення статті Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Постановою господарського суду Київської області від 23
червня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 23 серпня 2006
року, заявлений позов задоволений, визнане не чинним податкове
повідомлення-рішення № 0000072304/0 від 21 квітня 2005 року.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ухваленими по справі
Броварська міжрайонна державна податкова інспекція Київської
області та заступник прокурора Київської області подали до Вищого
адміністративного суду України касаційні скарги, в яких просять
скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалу суду
апеляційної інстанції та прийняти нове рішення з відмовою в
заявлених позовних вимогах.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом
апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги
підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що при
проведенні позапланової документальної перевірки ТОВ "Молох" з
питань дотримання вимог податкового законодавства, а саме - з
податку на додану вартість за жовтень 2004 р., за виявлені
порушення вимог пп.7.4.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у зв'язку з віднесенням позивачем
до податкового кредиту сум податку на додану вартість при
придбанні у Приватного підприємства "ТК"Варіс" струмознімачів для
шахтних електровозів ТС-150 ТУУ31.2-24650607-004-2003 в кількості
5500 штук на загальну суму19 140 000 грн. в тому числі ПДВ - 3 190
000 грн. відповідно до податкової накладної № 81 від 18.10.2004
р., відповідачем на підставі Акту від 21.04.2004 р. прийняте
податкове повідомлення-рішення № 0000072304/0 від 21 квітня 2005
року, яким ТОВ "Молох" зменшено заявлену до відшкодування у жовтні
2004 р. суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість
на 523 052 грн.
на загальну суму 3 189 992 грн.
Підставами прийняття спірного податкового повідомлення-рішення
явилися висновки, інформація дослідних установ та Міністерства
щодо недотримання вимог чинних нормативних документів відносно
розробки технічних умов та промислового серійного виготовлення
струмозмінювачів, що не дає можливості встановлення коду
класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Податкова
служба дійшла висновку, що вказаний у податковій накладній № 81
товар взагалі не існує, тому відсутні підстави відшкодування з
податку на додану вартість на загальну суму 3 189 992 грн.
Задовольняючи позов суди першої та апеляційної інстанції
виходили з тих обставин, що на підставі договору купівлі-продажу
від 05.10.2004 р. між ТОВ "Молох" та Приватного підприємства
"ТК"Варіс" позивач придбав у підприємства 5500 штук струмознімачів
для шахтних електровозів ТС-150 ТУУ31.2-24650607-004-2003 на
загальну суму 19 140 000 грн., в тому числі 3 190 000 грн. податок
на додану вартість, що підтверджується накладною №63 від
18.10.2004 р. При цьому продавцем виписана податкова накладна №81
від 18.10.2004 р.
В подальшому між позивачем та товариством "БрокБізнес"
7.10.2004 р. було укладено договір комісії №1 відповідно якого
комісіонер зобов'язувався від свого імені і за рахунок позивача
реалізувати на зовнішньому ринку України 5500 штук струмознімачів
для шахтних електровозів ТС-150 ТУУ31.2-24650607-004-2003 на
загальну суму 16018065,03 грн. з погодженням розрахунків,
звітності т.і.. 18.10.2004 р. сторонами складений акт
приймання-передачі вказаного товару на комісію.
ТОВ "БрокБізнес" 12.10.2004 р. було укладено
зовнішньоекономічний контракт № 4710/2004 з компанією "DATEKOM
LLC" (США) на поставку 5500 штук струмознімачів на загальну суму 3
018 290 доларів США (16 017 159, 55 грн.).
Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні
вимоги виходили з тих обставин, що податкова накладна №81, видана
позивачу, виписана продавцем ПП "ТК"Варіс" за договором
купівлі-продажу струмознімачів ТС-150 ТУУ31.2-24650607-004-2003 на
загальну суму 19 140 000 грн., в тому числі 3 190 000 грн. податок
на додану вартість, складена у відповідності до вимог пп.7.2.1
п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Однак, колегія суддів з такими висновками погодитися не може.
Так, згідно обставин справи ТОВ "Молох" за договором
купівлі-продажу придбавала товар на загальну суму 19 140 000 грн.,
а за зовнішньоекономічним контрактом з компанією "DATEKOM LLC"
вказаний товар в десятиденний термін був проданий на суму значно
меншу - 16 017 159, 55 грн.. Виходячи з наведеного загальний
доход позивача від продажу товару за договором комісії був значно
нижчий від витрат на його придбання. Зазначені обставини та доводи
податкової інспекції про відсутність у позивача законних підстав
для формування податкового кредиту за спірною податковою накладною
№81 судами не перевірені. Не перевірено суму оплати ПП "ТК"Варіс"
за договором купівлі- продажу, оскільки платіжні доручення на
оплату на суму значно меншу ніж передбачено договором
купівлі-продажу. Приймаючи спірне податкове повідомлення -рішення
податкова інспекція виходила з того, що дії позивача були
спрямовані на безпідставне одержання коштів з державного бюджету в
такий спосіб. Проте вказана обставина судами не досліджувалася. Не
перевірені судами доводи відповідача, що вказаний товар в
податковій накладній не відповідає назві придбаної продукції,
тобто не являється виробом зазначеного найменування, при цьому
відповідач посилався на висновок комплексної товарознавчої
експертизи, проведеній по кримінальній справі, по якій
перевірялася діяльність і ТОВ "БрокБізнес", яка реалізовувала
струмознімачі. Виходячи з наведеного підлягав встановленню факт
реальної поставки струмознімачів із з'ясуванням виробника
вказаного товару, умов його виробництва, транспортування,
експорту, фірм- нерезидентів, отримувачів вантажів за вантажними
митними деклараціями, оформленими в режимі експорту щодо переданих
позивачем на комісію струмознімачів.
Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді позовних
вимог не з'ясовані обставини справи, що мають значення для
правильного вирішення справи та не дають можливості суду
касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки
обставин у справі, що являється грубим порушенням ст.ст.159,195
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
При встановленні наведених фактів судами першої та
апеляційної інстанції порушені норми процесуального права, які
призвели до необгрунтованого прийняття судових рішень і не можуть
бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.
Відповідно до ст. 227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставами для
скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з
направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм
матеріального чи процесуального права, які призвели до
неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом
касаційної інстанції.
За таких обставин доводи касаційної скарги висновки судів
першої та апеляційної інстанції спростовують, а касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої
і апеляційної інстанції та направленням справи на новий судовий
розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.220,221,223,227,230,231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
колегія суддів
Вищого адміністративного суду України,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційні скарги Броварської міжрайонної державної податкової
інспекції Київської області та заступника прокурора Київської
області задовольнити частково.
Постанову господарського суду Київської області від 23 червня
2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 23 серпня 2006 року скасувати, справу
направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в
іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
оскарженню не підлягає.
Судді: