У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     13.11.2007р.
 
     Вищий адміністративний суд України у складі:
 
     головуючого-судді Брайка А. I.,
 
     суддів Голубєвої Г. К.,
 
     Карася О. В.,
 
     Рибченка А. О.,
 
     Федорова М. О.,
 
     секретар судового засідання - Міненко О. М.,
 
     розглянувши касаційну  скаргу  Луцької  об'єднаної  державної
податкової інспекції
 
     на  постанову  Господарського  суду  Волинської  області  від
05.04.2006р. та  ухвалу  Львівського  апеляційного  господарського
суду від 05.06.2006р. у справі № 05/48/11-2А
 
     за позовом Приватного малого підприємства "Євро-В"
 
     до:
 
     1) Луцької об'єднаної державної податкової інспекції,
 
     2) Відділення державного казначейства у м. Луцьку,
 
     3) Управління державного казначейства у Волинській області
 
     про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
 
     за участю представників:
 
     позивача - Богачук Я. О., Загоруйко О. Б., Ніценко О. Ю.,
 
     відповідача-1 - не з'явились,
 
     відповідача-2 - не з'явились,
 
     відповідача-3 - не з'явились,
 
                            встановив:
 
     Приватним  малим  підприємством   "Євро-В",   з   урахуванням
послідуючих  уточнень,  подано  позов   про   визнання   нечинними
податкових   повідомлень-рішень   Луцької   об'єднаної   державної
податкової   інспекції   №№   0004612301/1,    0004622301/1    від
17.12.2004р. та №№ 0004612301/3, 0004622301/3 від 28.03.2005р.
 
     В  подальшому  позивач  відмовився  від  позовних  вимог  про
визнання   нечинними   податкових    повідомлень-рішень    Луцької
об'єднаної  державної  податкової   інспекції   №№   0004612301/1,
0004622301/1 від 17.12.2004р.
 
     Постановою  Господарського  суду   Волинської   області   від
05.04.2006р., залишеною без змін ухвалою Львівського  апеляційного
господарського  суду  від  05.06.2006р.  у  справі  №  05/48/11-2А
визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від  28.03.2005р.
№№ 0004612301/3, 0004622301/3;  провадження  у  справі  в  частині
визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від  17.12.2004р.
№№ 0004612301/1, 0004622301/1 закрито.
 
     Судові рішення  обгрунтовані  тим,  що  висновок  податкового
органу про необхідність актів  за  формою  ф-19  є  неправомірним;
інспекцією безпідставно об'єднано різні класи металобрухту лише  у
два  класи;  в  складі  закупленого  металобрухту  було   342   т.
засміченості, а не  261  т.;  матеріалами  справи  підтверджується
очищення позивачем металобрухту; ГОСТом 2787-75 передбачено  право
спільно погоджувати максимальний рівень засміченості  металобрухту
в  межах  допустимих  норм;  інспекцією  не  дотримано  вимог   по
проведенню перевірки. Апеляційним  господарським  судом  додатково
зазначено, що податковим органом неправомірно виключено з  валових
витрат  20  800  грн.  на  списання   засміченості   реалізованого
металобрухту  та  безпідставно  виключено  зі  складу  податкового
кредиту суму 4 220 грн. ПДВ.
 
     Луцька   об'єднана   державна   податкова    інспекція,    не
погоджуючись з вказаними рішеннями  судів  першої  та  апеляційної
інстанцій, подала касаційну скаргу в якій просить їх скасувати  та
ухвалити нове рішення, яким  відмовити  в  позові  посилаючись  на
порушення норм матеріального права, зокрема: пп.  7.4.1.  п.  7.4.
ст.  7  Закону  України   "Про   податок   на   додану   вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , п. 5.1. ст. 5  Закону  України  "Про  оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        , п.  п.  1,  2  ст.  9  Закону
України  "Про  бухгалтерський  облік  та  фінансову  звітність   в
Україні" ( 996-14 ) (996-14)
        .
 
     Приватне  мале  підприємство  "Євро-В"  в   запереченнях   на
касаційну  скаргу  просить  залишити   її   без   задоволення,   а
оскаржувані судові рішення без  змін  як  таких,  що  прийняті  за
повного і  всебічного  дослідження  обставин  справи,  правильного
застосування норм матеріального та процесуального права.
 
     Відділення державного казначейства у м. Луцьку та  Управління
державного  казначейства  у  Волинській  області  заперечення   на
касаційну скаргу не надали.
 
     Перевіривши  правильність  застосування  судами   першої   та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального  права,
правової оцінки обставин справи,  заслухавши  пояснення  присутніх
представників  позивача,  Вищий   адміністративний   суд   України
приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
по слідуючим доводам та мотивам.
 
     Як встановлено  судами  попередніх  інстанцій,  в  результаті
проведеної комплексної документальної перевірки  дотримання  вимог
податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2003р. по
01.07.2004р. Луцькою об'єднаною  державною  податковою  інспекцією
складено акт № 00319 від 18.11.2004р. в якому зазначено,  зокрема,
про донарахування позивачу податку на прибуток за прямим методом в
розмірі 5 670 грн. та донарахування податку на додану  вартість  в
розмірі 4 220 грн.
 
     28.03.2005р.  на  підставі  зазначеного  акту,  в  результаті
процедури   адміністративного   оскарження,   Луцькою   об'єднаною
державною     податковою     інспекцією     прийняті     податкові
повідомлення-рішення: згідно пп. "б" пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4, пп.
17.1.3. п. 17.1. ст. 17  Закону  України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        , п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5,
пп. 12.3.1. п. 12.3. ст.  12  Закону  України  "Про  оподаткування
прибутку  підприємств"  ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
           -   №   0004612301/3   про
визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток  в
розмірі 7 554 грн., в т. ч. 5 670 грн. основного платежу та 1  884
грн. штрафних (фінансових) санкцій; згідно пп. "б" пп.  4.2.2.  п.
4.2. ст. 4, пп. 17.1.3.  п.  17.1.  ст.  17  Закону  України  "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        , пп. 7.3.1. п.  7.3.,
пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України  "Про  податок  на  додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          -  №  0004622301/3  про  визначення  суми
податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 6
330 грн., в т. ч. 4 220 грн.  основного  платежу  та  2  110  грн.
штрафних (фінансових) санкцій.
 
     Відповідно до  преамбули  Закону  України  "Про  металобрухт"
( 619-14 ) (619-14)
         цей Закон регулює відносини,  що  виникають  у  процесі
здійснення  операцій  з  металобрухтом,   який   є   найважливішою
стратегічною та  енергозберігаючою  сировиною  для  металургійного
виробництва,  і  спрямований  на  захист   інтересів   підприємств
вітчизняної  металургійної  галузі  та  забезпечення   екологічної
безпеки  довкілля  при   утворенні,   збиранні   та   використанні
металобрухту.
 
     Приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється
актом  приймання  із  зазначенням  найменування  юридичної  особи,
кількості та  джерел  походження  металобрухту.  В  акті  робиться
відмітка про вибухову безпеку, а в разі потреби - про дезактивацію
і очищення металобрухту  від  шкідливих  речовин  та  зазначається
рівень дози випромінювання. Порядок приймання, зберігання і методи
випробувань   металобрухту   чорних    та    кольорових    металів
встановлюються відповідно до стандартів (ч.  11  ст.  4  вказаного
Закону).
 
     Аналогічні реквізити акту приймання металобрухту  передбачені
Ліцензійними  умовами  провадження  господарської   діяльності   з
заготівлі,   переробки,   металургійної   переробки   металобрухту
кольорових і  чорних  металів,  затвердженими  наказом  Державного
комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва,
Міністерства промислової політики України від 25.02.2003р. № 14/65
( z0219-03 ) (z0219-03)
         ,  зареєстрованими  в  Міністерстві  юстиції  України
19.03.2003р. за № 219/7540.
 
     Таким чином помилковим є посилання  в  касаційній  скарзі  на
порушення  вимог  п.  п.  1,  2  ст.   9   Закону   України   "Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
        .
 
     Згідно п.  5.1.  ст.  5  Закону  України  "Про  оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         валові витрати виробництва  та
обігу (далі - валові витрати) -  сума  будь-яких  витрат  платника
податку  у  грошовій,  матеріальній  або  нематеріальній   формах,
здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг),  які
придбаваються (виготовляються)  таким  платником  податку  для  їх
подальшого використання у власній господарській діяльності.
 
     Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7  Закону  України  "Про
податок  на  додану  вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          (станом  на  момент
здійснення спірних операцій)  передбачено,  що  податковий  кредит
звітного  періоду   складається   із   сум   податків,   сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному  періоді  у  зв'язку  з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких  відноситься  до
складу валових витрат виробництва (обігу) та  основних  фондів  чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
 
     Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які  фактичні
дані, на підставі яких суд встановлює  наявність  або  відсутність
обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб,  які  беруть
участь  у  справі,  та  інші  обставини,  що  мають  значення  для
правильного  вирішення  справи;  в  адміністративних  справах  про
протиправність  рішень,  дій  чи  бездіяльності  суб'єкта  владних
повноважень  обов'язок  щодо   доказування   правомірності   свого
рішення, дії чи бездіяльності покладається  на  відповідача,  якщо
він заперечує проти адміністративного позову (ч. 1 ст.  69,  ч.  2
ст. 71 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ).
 
     Судами  першої   та   апеляційної   інстанцій   встановлений,
матеріалами справи підтверджений та Луцькою  об'єднаною  державною
податковою інспекцією не спростований, факт  порушення  прийнятими
податковими повідомленнями-рішеннями прав позивача, захист яких  є
завданням адміністративного судочинства.
 
     За вказаних обставин, зважаючи на відсутність  порушень  норм
матеріального та процесуального права, висновок  судів  попередніх
інстанцій про задоволення позову та закриття провадження у  справі
у зв'язку з  відмовою  від  частини  заявлених  позовних  вимог  є
вірним,  рішення  прийняті  відповідно  чинного  законодавства,  а
вимоги  Луцької  об'єднаної  державної  податкової   інспекції   є
необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
 
     Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221,  223,  224,
230, 231, 254 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , -
 
                             ухвалив:
 
     1. Залишити касаційну  скаргу  Луцької  об'єднаної  державної
податкової інспекції без задоволення, а  постанову  Господарського
суду Волинської області від  05.04.2006р.  та  ухвалу  Львівського
апеляційного господарського  суду  від  05.06.2006р.  у  справі  №
05/48/11-2А - без змін.
 
     2. Ухвала набирає законної сили  з  моменту  проголошення  та
може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 -  237,  ч.  1
ст. 238 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
     Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. I.
 
     Судді (підпис) Голубєва Г. К.
 
     (підпис) Карась О. В.
 
     (підпис) Рибченко А. О.
 
     (підпис) Федоров М. О.
 
     З оригіналом згідно
 
     Відповідальний секретар Міненко О. М.