ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.I., Панченка О.I., Лиски Т.О., Сороки М.О., Горбатюка
С.А.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за касаційними скаргами прокуратури м.
Харкова та ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Харківської
області від 23 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до
першого заступника прокурора м. Харкова про визнання бездіяльності
неправомірною, -
встановила:
В липні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в
якій вказувала, що 14.03.2005 року вона направила до прокуратури
м. Харкова заяву про порушення кримінальної справи відносно
посадових осіб ТОВ "Автор" за ознаками злочинів, передбачених ч.2
ст. 172, ст.ст. 364, 365 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Листом від 12.04.2005 р. №1104/05 за підписом першого
заступника прокурора м. Харкова Задихайла С.А. заявницю було
повідомлено про те, що за результатами проведеної перевірки
підтверджені факти щодо заборгованості у ТОВ "Автор" з виплати
матеріальної допомоги по догляду за дитиною.
Проте постанови у відповідності з вимогами ст.ст. 97, 98 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
прокуратурою прийнято не було.
Звернувшись 04.05.2005 року з цього приводу повторно,
скаржниця отримала від суб'єкта оскарження відповідь від
12.07.2005 р. №42/3325-04 про те, що її заяву було розглянуто в
порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян"
( 393/96-ВР ) (393/96-ВР)
, оскільки факти, викладені в заяві не містили
достатніх даних, які б указували на вчинення чи підготовку
злочину.
Посилаючись на ту обставину, що прокуратурою не були виконані
вимоги ст. 97 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, скаржниця просила суд
визнати неправомірними дії прокуратури м. Харкова щодо розгляду її
заяви про порушення кримінальної справи, зобов'язавши останню
прийняти за її заявою від 14.03.2005 року одне з передбачених
кримінально-процесуальним законодавством рішень, а також
зобов'язати суб'єкта оскарження принести публічні вибачення в її
адресу та стягнути на її користь 5,10 грн., державного мита та
100,00 грн. витрат на правову допомогу, 1,55 грн. за банківські
послуги.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 12 квітня
2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено
повністю.
Постановою апеляційного суду Харківської області від 23
травня 2006 року апеляційну скаргу позивачки задоволено частково
та скасовано постанову суду першої інстанції. Постановлено нове
рішення, яким визнано неправомірними дії прокуратури м. Харкова
щодо невинесення у строк, передбачений законом, постанови за
заявою ОСОБА_1 та стягнуто з Державного бюджету України на її
користь 105,10 грн. судового збору і витрат на правову допомогу.
В решті позову - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції,
сторони у даній справі звернулись до Вищого адміністративного суду
України із касаційними скаргами, в яких просять вказане судове
рішення скасувати і, зокрема, ОСОБА_1 - постановити нове рішення,
яким позов задовольнити повністю.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Так, судами встановлено і це вбачається з матеріалів справи,
що ОСОБА_1 14.03.2005 року звернулась із заявою до прокуратури
Харкова про порушення кримінальної справи відносно службових осіб
ТОВ "Автор" за ст.ст. 172, 175, 364, 365 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Прокуратурою м. Харкова 21.03.2005 року була здійснена перевірка і
за її результатами 12.04.2005 року направлено роз'яснення, з яким
заявниця не погодилась і повторно звернулась із заявою до
прокуратури м. Харкова з проханням прийняти рішення в порядку ст.
97 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
12.07.2005 року прокуратурою м. Харкова за підписом першого
заступника прокурора м. Харкова Задихайло С.А. направлено
відповідь, а 15.07.2005 року - винесено постанову про відмову у
порушенні кримінальної справи, тобто з пропуском триденного
строку, передбаченого ст. 97 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 97 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, по
заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган
дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку
прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу,
відмовити в порушенні кримінальної справи, направити заяву або
повідомлення за належністю.
За таких обставин, скасовуючи постанову суду першої
інстанції, колегія суддів обгрунтовано дійшла висновку про
неправомірність дій прокуратури м. Харкова щодо невинесення у
триденний строк постанови за заявою ОСОБА_1
В той же час відмовляючи у задоволенні решти вимог заявниці,
апеляційна судова інстанція вірно зазначила, що вчинення таких дій
законодавством про адміністративне судочинство не передбачено.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що
з'ясувавши в достатньо повному об'ємі обставини справи,
перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суд
апеляційної інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам
закону. Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені
наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Приведені в касаційних скаргах доводи зазначені висновки
судів не спростовують і зводяться до незгоди з ними.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судове рішення - без змін, якщо визнає, що судом не допущено
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційні скарги прокуратури м. Харкова та ОСОБА_1 - залишити
без задоволення, а постанову апеляційного суду Харківської області
від 23 травня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: