ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є.,
Шипуліної Т.М.
при секретарі Iльченко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Регіон Агро"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 31.08.2005р.
у справі № 12/113 господарського суду Херсонської області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Регіон-Агро"
до 1. Державної податкової інспекції у м. Херсоні
2. Управління Державного казначейства України у Херсонській
області
про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ у сумі 914
526,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Херсонської області від
19.04.2005 р. позов ТОВ "Регіон Агро" до ДПI у м. Херсоні,
Управління державного казначейства в Херсонській області про
стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у
сумі 914526,00 грн. задоволено частково: відшкодовано ТОВ "Регіон
Агро" з Державного бюджету України 333403,00 грн. податку на
додану вартість; в решті позовних вимог провадження у справі
припинено на підставі пункту 1-1 ст.80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Висновок суду щодо наявності підстав для задоволення позову в
частині позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з
податку на додану вартість у сумі 333403,00 грн. вмотивований
посиланням на встановлений в судовому процесі факт невідшкодування
позивачу в установлений підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 ст.7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
строк за
рахунок бюджетних коштів задекларованих з від'ємним значенням сум
податку на додану вартість за податковими деклараціями за січень
та лютий 2004 року 37533,00 грн. та 295870,00 грн. відповідно.
Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі
581123,00 грн. припинено у зв'язку з відшкодуванням позивачу
податку на додану вартість в зазначеній сумі на час судового
розгляду справи.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
31.08.2005 р. рішення суду першої інстанції скасовано, в позові
відмовлено з підстав не доведення позивачем в судовому процесі
факту надмірної сплати до бюджету податку на додану вартість у
сумі, яку позивач просить стягнути як бюджетну заборгованість, та
факту вивезення товарів за межі митної території України.
В касаційній скарзі ТОВ "Регіон Агро" просить скасувати
постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення
суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом
пункту 1.8 ст.1, підпункту 7.7.3 пункту 7.7 ст.7, пункту 8.1 ст.8
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
пунктів 5.1, 5.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість,
затвердженого наказом ДПА України та Державного казначейства
України від 02.07.1997 р. № 209/72 ( z0263-97 ) (z0263-97)
в редакції наказу
ДПА України та Державного казначейства України від 08.06.2001 р. №
489/5680, ст. 34, пункту 1-1 ст.80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заперечуючи проти касаційної скарги, ДПI у м. Херсоні просить
залишити скаргу без задоволення, як безпідставну.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Правовідношення, з приводу реалізації прав та обов'язків в
якому виник спір, що є предметом судового розгляду по даній
справі, регулюється нормами Законом України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в редакції, що діяла до набрання чинності
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.06.2005 р. № 2642-IУ.
Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.1 ст.7 вказаного Закону суми
податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з
бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів /
робіт, послуг / протягом звітного періоду, та сумою податкового
кредиту звітного періоду. У разі коли за результатами звітного
періоду сума, визначена згідно із зазначеним підпунктом, має
від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику
податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного
після подачі декларації /підпункт 7.7.3 пункту 7.7 ст.7 цього
Закону /.
Відповідно до пункту 1.7 ст.1 вказаного Закону податковий
кредит - сума. на яку платник податку має право зменшити податкове
зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків,
сплачених / нарахованих / платником податків у звітному періоді у
зв'язку з придбанням товарів / робіт, послуг /, вартість яких
відноситься до складу валових витрат виробництва / обігу / та
основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають
амортизації / підпункт 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону /.
За визначенням пункту 1.8 ст.1 вказаного Закону бюджетне
відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з
бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках,
визначених цим Законом.
Таким чином, на відміну від податкового кредиту законодавче
визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими
платником сумами податку. Таке відповідає загальному поняттю
відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових
збитків. Саме фактично сплачені суми податку платником податку -
експортером у складі ціни придбання товарів / робіт, послуг /
постачальникам таких товарів / робіт, послуг / згідно пункту 8.2
ст.8 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
враховувались для визначення суми експортного відшкодування, яке
за своєю сутністю є різновидом бюджетного відшкодування.
При незмінності вищенаведеного визначення бюджетного
відшкодування в пункті 1.8 статті 1 Закону фактично сплачена сума
податку отримувачем товарів / послуг / постачальникам останніх
також визначена законодавцем як розрахункова величина бюджетного
відшкодування при регулюванні порядку відшкодування з Державного
бюджету сум податку на додану вартість на теперішній час /
підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в редакції Закону України від
03.06.2005 р. № 2642-IУ ( 2642-15 ) (2642-15)
/.
Аналіз норм Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
свідчить, що термін "сплата податку" вживається в
розумінні сплати податку покупцем у зв'язку з придбанням товарів /
робіт, послуг / / пункт 1.3 ст.1, підпункти 7.4.1 - 7.4.4 пункту
7.4 ст.7 Закону в редакції, діючій до набрання чинності Законом
України від 03.06.2005 р. ( 2642-15 ) (2642-15)
№ 2642 - IУ /. Так, пункт
1.3 ст.1 Закону, даючи визначення платника податку, як особи, яка
зобов'язана утримати та внести до бюджету податок, визначає при
цьому, що податок сплачується покупцем або особою, яка ввозить /
пересилає / товари на митну територію України.
З огляду на зазначене слід зробити висновок про те, що вимога
пункту 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови
бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього
Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку.
Судом встановлено, що в податковій декларації з ПДВ за січень
2004 року ТОВ "Регіон Агро" задекларував до відшкодування з
бюджету 271662,00 грн., в тому числі 98508,00 грн. - протягом 30
календарних днів від дати подання декларації / рядок 6 Розрахунку
експортного відшкодування / та 173154,00 грн. - після погашення
податкових зобов'язань платника податку протягом трьох наступних
періодів / рядки 23, 25 декларації /; в податковій декларації з
ПДВ за лютий 2004 року - 1670486,00 грн., в тому числі 1295365,00
грн. - протягом 30 календарних днів від дати подання декларації /
рядок 6 Розрахунку експортного відшкодування / та 375121,00 грн. -
після погашення податкових зобов'язань платника податку протягом
трьох наступних періодів / рядки 23, 25 декларації /; в податковій
декларації за березень 2004 року - 780752,00 грн., в тому числі
366251,00 грн. - протягом 30 календарних днів від дати подання
декларації / рядок 6 Розрахунку експортного відшкодування / та
267097,00 грн. - після погашення податкових зобов'язань платника
податку протягом трьох наступних періодів / рядки 23, 25
декларації /.
Позовні вимоги заявлені щодо сум бюджетного відшкодування за
податковими деклараціями за січень 2004 року -173154,00 грн., за
лютий 2004 року - 375121,00 грн., та щодо бюджетного і експортного
відшкодування за березень 2004 року в загальній сумі 633348,00
грн.
Станом на 21.03.2005 р. фактично спірними, як невідшкодовані
позивачу з бюджету згідно висновків податкового органу, були
37533,00 грн. задекларованого бюджетного відшкодування за січень
2004 року та 295870,00 грн. задекларованого бюджетного
відшкодування за лютий 2004 року, а всього 333403,00 грн.
З огляду на це суд першої інстанції правомірно відповідно до
пункту 1-1 ст.80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, за правилами якого
здійснено судовий розгляд справи, припинив провадження у справі в
частині позовних вимог стосовно бюджетного відшкодування, суми
якого відшкодовані позивачу на день розгляду справи судом /
581123,00 грн. /.
Висновок суду першої інстанції щодо права позивача на
отримання за рахунок бюджету відшкодування податку на додану
вартість за податковими деклараціями за січень, лютий 2004 року в
загальній сумі 333403,00 грн. відповідає дослідженим в судовому
процесі доказам та правильному застосуванню пункту 1.8 ст.1,
підпункту 7.7.3 пункту 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в редакції, чинній на час
виникнення спірного правовідношення.
Так, згідно акту про результати документальної перевірки
обгрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету товариства з обмеженою
відповідальністю "Регіон Агро" за січень, лютий, березень 2004
року від 28.06.2004 р. № 2522/23-2/23-404/31389922/ДСК
задекларовані позивачем в податкових деклараціях за січень та
лютий 2004 року суми податкових зобов'язань та суми податкового
кредиту, а також суми бюджетного відшкодування відповідають даним
бухгалтерського та податкового обліку товариства; при обсягах
придбаних товарів / робіт, послуг / за ці звітні податкові періоди
в сумах 1842655,00 грн., в тому числі ПДВ 368531,00 грн., та
9454760,00 грн., в тому числі ПДВ 1890952,00 грн., відповідно
позивачем сплачено за придбані товари / роботи, послуги /
грошовими коштами в січні 2004 року 2599978,94 грн. і в лютому
2004 року 12294389,75 грн. / т.2, а.а.с. 8-11 /.
Наявні у справі виписки з книги обліку придбання товарів /
робіт, послуг / за січень та лютий 2004 року та виписки
Херсонської обласної дирекції АППБ "Аваль" з банківського рахунку
ТОВ "Регіон Агро" підтверджують сплату позивачем постачальникам
грошовими коштами вартості придбаних товарів / робіт, послуг /,
включаючи суми ПДВ, в повному обсязі / т.2, а.а.с. 57-81, 91-146/.
Дані книги обліку придбання товарів / робіт, послуг / за
січень, лютий 2004 року підтверджені наявними у справі копіями
податкових накладних, виписаних постачальниками позивача / т.2,
а.а.с.1-26,31-74, т.3, а.а.с. 108-150 /.
З огляду на зазначені докази висновок суду апеляційної
інстанції про недоведеність факту надмірної сплати позивачем
податку на додану вартість не відповідає матеріалам справи та
правильному застосуванню пункту 1.8 ст.1, підпункту 7.7.3 пункту
7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки в обгрунтування такого висновку
апеляційний суд послався на встановлені зустрічними перевірками
податкових органів факти податкової заборгованості інших платників
податку, постачальників у ланцюгу операцій з поставки товарів, що
в подальшому були придбані позивачем, які не являються
безпосередніми постачальниками позивача.
Не є обгрунтованим також посилання суду апеляційної інстанції
на не підтвердження факту вивезення позивачем товарів за межі
митної території України як підставу для відмови в позові,
оскільки позовні вимоги заявлені щодо сум бюджетного
відшкодування, а не експортного відшкодування, стосовно якого
пунктом 8.1 ст.8 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, виключеної згідно із Законом України від 25.03.2005
р. № 2505-IУ ( 2505-15 ) (2505-15)
, встановлювалась вимога подання
розрахунку експортного відшкодування разом з митною декларацією,
яка підтверджує факт вивезення / експортування / товарів за межі
митної території України, відповідно до митного законодавства, або
актом / іншим документом /, який засвідчує передання права
власності на роботи / послуги /, призначені для споживання за
межами митної території України, та копіями платіжних доручень,
завірених банком, про перерахування платником податку грошових
коштів іншим платникам податку, в тому числі сум податку, за
придбані товари / роботи, послуги /.
Неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм
матеріального права призвело до помилкового скасування рішення
суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону, а відтак
згідно ст.226 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
постанова суду апеляційної
інстанції від 31.08.2005 р. підлягає скасуванню із залишенням в
силі рішення господарського суду Херсонської області від
19.04.2005 р.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Регіон Агро" задовольнити.
Скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 31.08.2005р., рішення господарського суду Херсонської
області від 19.04.2005р. залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий підпис Усенко Є.А.
Судді підпис Бившева Л.I.
підпис Костенко М.I.
підпис Маринчак Н.Є.
підпис Шипуліна Т.М.