ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Бившевої Л.I.,
суддів: Брайка А.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.,
при секретарі Ликовій В.Б.,
за участю:
представника позивача - Діонісьєва I.М.,
представника відповідача 1 - Прищепи О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Дари Полісся"
на постанову господарського суду Рівненської області від 02
листопада 2005 року
та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 02
березня 2006 року
у справі № 18/250
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми
"Дари Полісся"
до 1. Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції
(правонаступник - Державна податкова інспекція у місті Рівне),
2. Відділення Державного казначейства у місті Рівне
(правонаступник - Управління Державного казначейства у місті Рівне
Головного управління Державного казначейства України у Рівненській
області)
про стягнення процентів, нарахованих на суму бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2005 року ТОВ - фірма "Дари Полісся" звернулось до
суду з позовом до Рівненської ОДПI, ВДК у м. Рівне про стягнення
за рахунок коштів Державного бюджету на користь ТОВ - фірма "Дари
Полісся" процентів, нарахованих на бюджетну заборгованість з
податку на додану вартість, в сумі 85 939, 98 грн.
Заявою від 20 жовтня 2005 року позивач уточнив позовні вимоги
та просив стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ -
фірми "Дари Полісся" проценти, нараховані на бюджетну
заборгованість з податку на додану вартість, в сумі 84 123, 47
грн.
Постановою господарського суду Рівненської області від 02
листопада 2005 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02
березня 2006 року постанову господарського суду Рівненської
області від 02 листопада 2005 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ТОВ - фірма "Дари Полісся", посилаючись
на порушення судами норм матеріального та процесуального права,
просить скасувати постанову господарського суду Рівненської
області від 02 листопада 2005 року та ухвалу Львівського
апеляційного господарського суду від 02 березня 2006 року,
ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ДПI у м. Рівне,
посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не
порушили норм матеріального та процесуального права, просить
відмовити в задоволенні касаційної скарги.
В судовому засіданні представник позивача підтримав касаційну
скаргу та просив її задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача 1 заперечував
проти касаційної скарги та просив залишити її без задоволення, а
оскаржувані судові рішення - без змін.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про
дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що
відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства
( 2747-15 ) (2747-15)
не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у
судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 06
серпня 2004 року у справі № 18/263 задоволено позов ТОВ - фірми
"Дари Полісся" до Рівненської ОДПI, ВДК у м. Рівне та стягнуто
бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 501
937, 00 грн. та проценти, нараховані на суму бюджетної
заборгованості за періоди: серпень - вересень 2003 року, жовтень -
грудень 2003 року, січень 2004 року, - в сумі 14 704, 04 грн.
На виконання рішення господарського суду Рівненської області
від 06 серпня 2004 року у справі № 18/263 Державним казначейством
України було перераховано 516 641, 04 грн. (501 937, 00 грн. + 14
704, 04 грн.) позивачу, про що свідчить виписка уповноваженого
банку.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 30
березня 2004 року у справі № 2/67 задоволено позов ТОВ - фірми
"Дари Полісся" до Рівненської ОДПI, ВДК у м. Рівне, третя особа:
ДПА в Рівненській області, - та стягнуто бюджетну заборгованість в
сумі 226 479, 00 грн. по податку на додану вартість.
Вищезазначене рішення було виконано 19 квітня 2004 року, про
що свідчить протокольне рішення про проведення взаємозаліку в сумі
200 741, 00 грн. Залишок в сумі 5 738, 00 грн. було відшкодовано
позивачу 28 жовтня 2004 року.
20 липня 2004 року до Рівненської ОДПI позивачем було подано
податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2004
року, в якій було заявлено суму бюджетної заборгованості в розмірі
94 910, 00 грн.
21 липня 2005 року позивачу здійснено відшкодування бюджетної
заборгованості за червень 2004 року на розрахунковий рахунок, що
підтверджується випискою банку.
20 серпня 2004 року до Рівненської ОДПI позивачем було подано
податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2004
року, в якій було заявлено суму бюджетної заборгованості в розмірі
23 884, 00 грн.
26 січня 2005 року позивачу здійснено відшкодування бюджетної
заборгованості за липень 2004 року на розрахунковий рахунок, що
підтверджується випискою банку.
20 жовтня 2004 року до Рівненської ОДПI позивачем було подано
податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2004
року, в якій було заявлено суму бюджетної заборгованості в розмірі
92 337, 00 грн.
24 травня 2005 року позивачу здійснено відшкодування
бюджетної заборгованості за вересень 2004 року на розрахунковий
рахунок, що підтверджується випискою банку.
Таким чином, суми бюджетного відшкодування з податку на
додану вартість за серпень та вересень 2003 року перераховані на
рахунок позивача: за серпень 2003 року - 28 жовтня 2004 року в
сумі 21 630, 00 грн., за вересень 2003 року - 28 жовтня 2004 року
в сумі 4 109, 00 грн. та 23 грудня 2004 року в сумі 187 474, 00
грн., за жовтень 2003 року - 23 грудня 2004 року в сумі 25 738, 00
грн. та 24 червня 2005 року в сумі 292 757, 00 грн., за листопад
2003 року - 29 квітня 2004 року в сумі 200 741, 00 грн. та 24
червня 2005 року в сумі 25 738, 00 грн., за грудень 2003 року - 24
червня 2005 року в сумі 181 559, 00 грн., за січень 2004 року - 24
червня 2005 року в сумі 1 883, 00 грн., за червень 2004 року - 21
липня 2005 року в сумі 34 910, 00 грн., за липень 2004 року в сумі
23 884, 00 грн., за вересень 2004 року - 24 травня 2005 року в
сумі 132 337, 00 грн.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення процентів,
нарахованих на суму бюджетної заборгованості, за періоди:
серпень - вересень 2003 року - 19 664, 53 грн., жовтень 2003
року - 29 887, 57 грн., грудень 2003 року - 17 037, 49 грн.,
січень 2004 року - 176, 70 грн., листопад 2003 року - 5 720, 52
грн., червень 2004 року - 7 853, 80 грн., липень - 2004 року -
755, 21 грн., вересень 2004 року - 5 056, 37 грн.,
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної
інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з
того, що позивачем було подано позов 02 вересня 2005 року, тобто
вже після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до
Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та
деяких інших законодавчих актів України" ( 2505-15 ) (2505-15)
від 25
березня 2005 року № 2505-IV, а тому він втратив право на отримання
процентів за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість.
Однак такі висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів
визнає передчасними з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу першого підпункту 7.7.3 п. 7.7 ст. 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(станом на 15 березня 2005 року) у разі коли за результатами
звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї
статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню
платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця,
наступного після подачі декларації.
Згідно з абзацом п'ятим підпункту 7.7.3 п. 7.7 ст. 7
вищезазначеного Закону суми, що не відшкодовані платнику податку
протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною
заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються
проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного
банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом
строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право
у будь - який момент після виникнення бюджетної заборгованості
звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та
притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у
несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про
Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих
актів України" ( 2505-15 ) (2505-15)
від 25 березня 2005 року № 2505-IV
пункт 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
викладено в новій редакції (яка набрала чинності з
01 червня 2005 року), яка не передбачає нарахування процентів на
суму бюджетної заборгованості та право платника податку на
стягнення суми процентів, нарахованих на суму такої
заборгованості.
В той же час, суди попередніх інстанцій при прийнятті рішень
не взяли до уваги те, що викладення п. 7.7 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в новій редакції,
яка не передбачає нарахування процентів на суму бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість, не позбавляє платника
податку права на стягнення суми процентів, нарахованих на суму
такої бюджетної заборгованості, в судовому порядку у випадку, якщо
таке право платника податку на отримання процентів, нарахованих на
суму бюджетної заборгованості, виникло до набрання чинності
пунктом 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в новій редакції, тобто до 01 червня 2005 року.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України
від 29 грудня 1976 року № 11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини
справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального
права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а
порушення судами норм матеріального могли призвести до
неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом
касаційної інстанції, постанова господарського суду Рівненської
області від 02 листопада 2005 року та ухвала Львівського
апеляційного господарського суду від 02 березня 2006 року
підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий
розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати
викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні
обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне
значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в
залежності від встановленого правильного визначити норми
матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних
правовідносин, та прийняте обгрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст.
227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю -
фірми "Дари Полісся" задовольнити частково.
Постанову господарського суду Рівненської області від 02
листопада 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного
господарського суду від 02 березня 2006 року скасувати, а справу
направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: ______________________ Л.I. Бившева
Судді: ______________________ А.I. Брайко
______________________ Н.Є. Маринчак
______________________ Є.А. Усенко
______________________ Т.М. Шипуліна