ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
Суддів: Бутенка В. I.,
Лиски Т. О. (доповідач),
Панченка О. I.,
Сороки М. О.,
Штульмана I. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну
справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність голови Солом'янського
районного суду м. Києва Косенка Василя Йосиповича, за касаційною
скаргою голови Солом'янського районного суду м. Києва Косенка
Василя Йосиповича на рішення Апеляційного суду м. Києва від 13
листопада 2003 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду м. Києва із скаргою на
бездіяльність голови Солом'янського районного суду м. Києва
Косенка В. Й. щодо нерозгляду його звернення від 13.03.02.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 листопада 2003
року скаргу задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність голови
Солом'янського районного суду м. Києва Косенка В. Й. щодо
нерозгляду звернення ОСОБА_1 від 13.03.02 з проханням вжити
заходів до розгляду заяви про повернення державного мита.
Зобов'язано голову Солом'янського районного суду м. Києва Косенка
В. Й. розглянути звернення ОСОБА_1 від 13.03.02 у відповідності до
вимог Закону України "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР ) (393/96-ВР)
.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Косенко В. Й.
звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який
передав її в порядку, визначеному п. 10 Прикінцевих та перехідних
положень Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
для вирішення до Вищого адміністративного суду України.
У касаційній скарзі на рішення Апеляційного суду м. Києва від
13 листопада 2003 року Косенко В. Й. ставить питання про
скасування рішення суду апеляційної інстанції в зв'язку з
неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального
права та закриття провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Справа розглянута судом апеляційної інстанції до набрання
чинності Кодексом адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, а тому суд касаційної інстанції перевіряє додержання
норм матеріального і процесуального права, що діяли під час
розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді
Солом'янського районного суду м. Києва від 30 січня 2002 року була
залишена без руху апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу суду у
справі № 2-80 за його скаргою на неправомірні дії Міністра оборони
України, заявнику був наданий строк для усунення недоліків скарги,
а саме сплати державного мита в повному обсязі.
04 лютого 2002 року ОСОБА_1 на виконання вказаної ухвали
судді до Солом'янського районного суду м. Києва була направлена
квитанція про сплату державного мита і заява про повернення
державного мита з тих підстав, що відповідно до Декрету Кабінету
Міністрів України "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
апеляційні скарги
на ухвали суду не оплачуються державним митом.
13 березня 2002 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до голови
Солом'янського районного суду м. Києва, в якій повідомив про
знаходження на розгляді в суді його заяви від 04 лютого 2002 року
про повернення держмита, просив розглянути заяву відповідно до
діючого законодавства та надати йому мотивовану відповідь.
Ухвалюючи рішення про задоволення скарги, суд виходив з того,
що враховуючи зміст заяви ОСОБА_1 від 13 березня 2002 року, між
заявником і суб'єктом оскарження виникли правовідносини, що
регулюються Законом України "Про звернення громадян"
( 393/96-ВР ) (393/96-ВР)
.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна, так як
судом були неправильно застосовані норми матеріального права.
Відповідно до Посадової інструкції основних обов'язків голови
районного суду м. Києва - голова суду здійснює організацію,
контроль та координацію своєчасного і належного розгляду суддями
судових справ при суровому дотримання принципу незалежності суддів
і підкоренні їх тільки закону.
Заява ОСОБА_1 від 13 березня 2002 року була доручена для
розгляду судді Захаровій А. С.
26 квітня 2002 року суд виніс ухвалу про залишення без
задоволення заяви ОСОБА_1 про повернення державного мита, яка була
направлена заявнику 29 квітня 2002 року.
В силу ст. 12 Закону України "Про звернення громадян"
( 393/96-ВР ) (393/96-ВР)
дії даного Закону не розповсюджується на порядок
розгляду заяв і скарг громадян, встановлений
кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним і трудовим
законодавством.
За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції щодо
ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 13 березня 2002 року не
відповідає обставинам справи та зважаючи на те, що суд апеляційної
інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до
ухвалення незаконного судового рішення, то, за правилами ст. 229
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового, про
відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 229, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Касаційну скаргу голови Солом'янського районного суду м.
Києва Косенка Василя Йосиповича задовольнити частково.
Рішення Апеляційного суду м. Києва від 13 листопада 2003 року
скасувати.
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність
голови Солом'янського районного суду м. Києва Косенка Василя
Йосиповича.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судові рішення Вищого адміністративного суду України, які
ухвалені в порядку касаційного провадження, можуть бути
оскарженими до Верховного Суду України лише за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин
шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді :
В. I. Бутенко
Т. О. Лиска
О. I. Панченко
М. О. Сорока
I. В. Штульман