ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Бутенка В.I.,
суддів Панченка О.I., Лиски Т.О., Горбатюка С.А., Штульмана I.В.,
при секретарі Мацюк Т.С,
за участю представників сторін: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу за касаційною
скаргою Державної податкової інспекції в Городищенському районі
Черкаської області на рішення господарського суду Черкаської
області від 30 серпня 2005 року та ухвалу Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 25 квітня 2006 року у справі
№15/3649 за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до
Корсунь-Шевченківської міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання недійсними першої податкової вимоги №1/252 від
27.07.2005 р. та податкового повідомлення-рішення № 0000141700/0
від 08.07.2005 р., -
встановила:
04.08.2005 р. приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до
господарського суду Черкаської області з позовом до
Корсунь-Шевченківської міжрайонної державної податкової інспекції
(нині - Державна податкова інспекція в Городищенському районі
Черкаської області) про визнання недійсною першої податкової
вимоги № 1/252 від 27.07.2005 р.
Під час розгляду справи судом першої інстанції позивач подав
заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просив суд
також визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від
08.07.2005р. № 0000141700/0.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 30 серпня
2005 року, залишеним без змін ухвалою Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 25 квітня 2006 року,
задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними першої
податкової вимоги №1/252 від 27.07.2005 р. та податкового
повідомлення-рішення №0000141700/0 від 08.07.2005 р. щодо
нарахування плати за торгові патенти у сфері грального бізнесу
відповідно до вимог Закону України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
.
В касаційній скарзі ДПI в Городищенському районі Черкаської
області, посилаючись на порушення норм матеріально права, просить
перевірити законність постановлених по справі судових рішень,
скасувати їх та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні
позову.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення
представників сторін, перевіривши правильність застосування судами
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій в
період з 01.07.2004 року по 31.12.2004 року в Городищенському
відділенні Корсунь-Шевченківської МДШ позивачем було придбано 12
торгових патентів на гральні автомати та 2 торгових патенти на
столи для більярду. У період з 01.01.2005 року по 14.06.2005 року
нові патенти не закуплялися, продовжено термін дії придбаних 12
торгових патентів на гральні автомати та 2 торгових патенти на
столи для більярду.
За перший квартал 2005 року за 12 торгових патентів на
гральні автомати та 2 торгових патенти на столи для більярду
позивачем було сплачено 4500 грн., а саме за 12 торгових патентів
на гральні автомати, вартість яких відповідно до статті 5 Закону
України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
в редакції 2003 року складала 1 400 грн. на рік (350
грн. на квартал) - 4 200 грн. та за 2 торгових патенти на столи
для більярду, вартість яких відповідно до тієї ж статті 5 Закону в
редакції 2003 року складала 600 грн. на рік (150 грн. на
квартал) - 300 грн. Також у I кварталі 2004 року позивачем було
внесено ще 4 500 грн.
У період з 05 по 08 липня 2005 року Городищенським
відділенням Корсунь-Шевченківської міжрайонної державної
податкової інспекції в Черкаській області було проведено
камеральну перевірку дотримання позивачем вимог Закону України
"Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
при здійсненні діяльності з надання послуг у сфері
грального бізнесу за період з 01.07.2004 року по 14.06.2005 року,
якою було встановлено порушення позивачем пункту 5 статті 5 Закону
України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, згідно якого оплата вартості I торгового патенту на
здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу
проводиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному
кварталу. За результатами перевірки було складено акт №128/17 -
030 від 08.07.2005 року, згідно якого позивачу було донараховано
плату за торгові патенти за I та II квартали 2005 року в сумі 9
900 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте
податкове повідомлення-рішення від 08.07.2005 року №0000141700/0
про донарахування позивачу плати за торгові патенти в сумі 9 900
грн. У акті перевірки вказано, що за 6 місяців 2005 року плата за
торгові патенти склала 31 500 грн. (за 1-й квартал 2005 року - 13
500 грн., за 2-й квартал - 13 500 грн., за останній квартал дії
торгових патентів доплата склала 4 500 грн.)
Протягом 6 місяців 2005 року позивачем було сплачено торгових
патентів на 2005 рік в сумі 9 000 грн. З урахуванням сплати розмір
недоплати відповідач у акті перевірки визначив у сумі 22 500 грн.
Оскільки позивач подав заяву про анулювання з 01 липня 2005 року
12 торгових патентів на гральні автомати, відповідач зменшив суму
заборгованості на суму анульованих патентів за рахунок внесеної
сплати торгових патентів за останній квартал дії торгових патентів
в сумі 12 600 грн. і визначив суму боргу в розмірі 9 900 грн. Дана
сума була донарахована позивачу відповідно до пункту 3 статті 5
Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
із змінами, внесеними Законом України
"Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України
на 2005 рік" ( 2505-15 ) (2505-15)
та деяких інших законодавчих актів
України" про встановлення нової вартості торгових патентів на
надання послуги сфері грального бізнесу - 1800 грн. на рік за
патент на стіл для більярду та 4200 грн. на рік за патент на
гральні автомати. 27 липня 2005 року позивачу була надіслана перша
податкова вимога за №1/252, у якій було визначено, що станом на
27.07.2005 року сума податкового боргу по платі за придбання
торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері
грального бізнесу становить 10 809 грн. 34 коп., із яких 10 679
грн. 73 коп. по основному платежу і 129 грн. 61 коп. пені.
Згідно наданого відповідачем розрахунку суми податкового
боргу, що визначений у першій податковій вимозі, сума основного
платежу складається із суми, донарахованої позивачу оскаржуваним
податковим повідомленням-рішенням, та суми, нарахованої відповідно
до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
із змінами, внесеними Законом України
"Про Державний бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
за період з
14.06.2004 року по 27.07.2005 року за торгові патенти в сфері
грального бізнесу, термін дії яких розпочався з 01.07.2004 року.
Згідно пункту 19 статті 14 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
плата за торговий патент на деякі види
підприємницької діяльності належить до загальнодержавних податків
і зборів (обов'язкових) платежів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
ставки, механізм справляння податків і
зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита
та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на
електричну та теплову енергію, і пільги щодо оподаткування не
можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України,
крім законів про оподаткування. Зміни і доповнення до цього
Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання
пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму
їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про
оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового
бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного
року.
Згідно частини другої статті 7 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
зміна податкових ставок і механізм
справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть
запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на
відповідний рік.
У відповідності з пунктом 3 статті 27 Бюджетного кодексу
України ( 2542-14 ) (2542-14)
, закони України, які впливають на формування
доходної та видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно
оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі
норми відповідних законів, що впливають на формування доходної
та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше
початку бюджетного періоду, наступного за плановим.
Порядок патентування діяльності з надання послуг у сфері
грального бізнесу регулюється Законом України "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
.
Частиною 3 статті 5 Закону України "Про патентування деяких
видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
в редакції, яка
діяла станом на 31.12.2003 р., була встановлена така вартість
торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері
грального бізнесу: для використання грального автомата у сумі 1
400 грн. за рік; для використання столів для більярду у сумі 600
грн. за кожний стіл у рік. Крім того, частина п'ята цієї ж статті
передбачає, що оплата вартості торгового патенту на здійснення
операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться
щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.
Статтею 47 Закону України "Про Державний бюджет України на
2005 рік" від 23.12.2004 р. ( 2285-15 ) (2285-15)
№2285-1У (набрав чинності
з 01.01.2005 року) в порушення викладених вище вимог Закону
України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
було встановлено,
що у 2005 році збільшується вартість торгового патенту на надання
послуг у сфері грального бізнесу.
Закон України "Про Державний бюджет України на 2005 рік"
( 2285-15 ) (2285-15)
набрав чинності з 01.01.2005 року, Закон України "Про
внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на
2005 рік" ( 2505-15 ) (2505-15)
та деяких законодавчих актів України" -
31.03.2005 року, тобто, беручи до уваги положення Закону України
"Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
та Бюджетного кодексу
України ( 2542-14 ) (2542-14)
, норми цих Законів про збільшення вартості
торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері
грального бізнесу не можуть застосовуватися в 2005 році.
З огляду на приведені вище норми чинного законодавства
позивач зобов'язаний був оплачувати торгові патенти на здійснення
операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу відповідно у
першому та другому кварталах 2005 року виходячи з їх вартості,
встановленої пунктом 3 статті 5 Закону України "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
в редакції,
яка діяла станом на 31.12.2003р., оскільки Закон України "Про
Державний бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
з 01.01.2005
року втратив чинність.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку,
що донарахування позивачу спірним податковим
повідомленням-рішенням 9 900 грн. плати за торгові патенти по
строку сплати 14.06.2005 року є безпідставним, тому податкове
повідомлення-рішення від 08 липня 2005 року №0000141700/0
обгрунтовано визнано недійсним.
Щодо оскарження першої податкової вимоги за №1/252 від 27
липня 2005 року, у якій було визначено, що станом на 27.07.2005
року сума податкового боргу по платі за придбання торгових
патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального
бізнесу становить 10 809 грн. 34 коп., із яких 10 679 грн. 73 коп.
по основному платежу і 129 грн. 61 коп. пені. У даній податковій
вимозі міститься повідомлення про виникнення права податкової
застави з 07.06.2005 року та наслідки непогашення податкового
боргу та пені. До суми основного платежу, окрім суми, визначеної у
спірному податковому повідомленні-рішенні, входить сума,
нарахована відповідно до Закону України "Про патентування деяких
видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
із змінами,
внесеними Законом України "Про Державний бюджет України на 2004
рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
, за період з 14.06.2004 року по 27.07.2005 року
за торгові патенти в сфері грального бізнесу, термін дії яких
розпочався з 01.07.2004 року, суди прийшли до правильного висновку
про те, що донарахована у податковій вимозі сума не є узгодженою,
оскільки згідно пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(далі - "Закон") -
податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання, самостійно
узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи
судовому порядку (господарським судом), але не сплачене у
встановлений строк.
Платник податків відповідно до підпункту 4.1.1. пункту 4.1.
статті 4 Закону самостійно обчислює суму податкового зобов'язання,
яку зазначає у податковій декларації, яка згідно пункту 1.11
статті 1 Закону є документом, що подається платником податків до
контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на
підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку.
Судові інстанції встановили, що позивачем ОСОБА_1 податкові
декларації (розрахунки) по платі за придбання торгового патенту до
податкового органу не подавалися, тобто самостійне узгодження
платником податків свого зобов'язання зі сплати вказаного податку
у даному випадку відсутнє.
Не визначалося це зобов'язання і податковим органом у
порядку, встановленому статтею 4 Закону, і відповідно позивачу не
надсилалося податкове повідомлення, отримання якого згідно
підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону свідчило б про
узгодження податкового зобов'язання.
Отже, донарахована відповідачем сума боргу відповідно до
Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
із змінами, внесеними Законом України
"Про Державний бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
, за період
з 14.06.2004 року по 27.07.2005 року за торгові патенти в сфері
грального бізнесу, термін дії яких розпочався з 01.07.2004 року, є
неузгодженою і відповідно не може визнаватися податковим боргом.
Таким чином, оскаржувана перша податкова вимога містить
недостовірні відомості щодо суми податкового боргу, наявність
якого не знайшла свого підтвердження за результатами розгляду
справи.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів приходить до
висновку про обгрунтованість висновків судів першої та апеляційної
інстанцій.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін,
якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що
з'ясувавши в достатньо повному об'ємі обставини справи,
перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суди першої
та апеляційної інстанцій ухвалили рішення, що відповідають вимогам
закону. Висновки судів достатньо обгрунтовані і підтверджені
наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Приведені в касаційній скарзі доводи зазначені висновки судів
не спростовують, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з
висновками суду.
Керуючись ст.ст. 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в
Городищенському районі Черкаської області залишити без
задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від
30 серпня 2005 року та ухвалу Київського міжобласного
господарського суду від 25 квітня 2006 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: