ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є., Матолича С.В.,
Харченка В.В.
При секретарі - Турчин Д.О.
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на
постанову апеляційного суду Житомирської області від 07.11.2006р.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Овруцький ГЗК "Кварцит",
Управління праці та соціального захисту населення Овруцької
райдержадміністрації Житомирської області про стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач просив стягнути на його користь з ВАТ "Овруцький ГЗК
"Кварцит" не виплачені кошти за період з 1.03.03 по 1.03.06, що
передбачені ст.ст.37 та 39 Закону України "Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
в сумі 20575,2 грн., зобов'язати УПСЗН
Овруцької РДА прийняти для перерахування на рахунок ВАТ "Овруцький
ГЗК "Кварцит" платіжні документи на виплату йому допомоги у
зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого
виробництва за період з 1.03.03 по 1.03.06 в сумі 3429,2 грн. та
доплати до заробітної плати в сумі 17146 грн., мотивуючи тим, що
він проживає в смт. Першотравневе Овруцького району, яке віднесено
до зони гарантованого добровільного відселення, працює у ВАТ
"Овруцький ГЗК "Кварцит". За період роботи йому виплачувалась
компенсація та доплата, що встановлена в Законі, не в кратному
відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ
України № 836 від 26.07.96 ( 836-96-п ) (836-96-п)
, що призвело до порушення
його прав. Розмір невиплачених коштів за ст.ст.37 і 39 Закону
становить вказану вище суму.
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від
04.05.2006р. частково задоволені позовні вимоги.
Постановою апеляційного суду Житомирської області від
07.11.2006р. апеляційна скарга задоволена, постанова Овруцького
районного суду Житомирської області від 04.05.2006р. скасована,
ухвалене нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні
позову.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішення апеляційного
суду Житомирської області від 07.11.2006р., ОСОБА_1 звернувся з
касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у
якій просить скасувати постанову апеляційного суду Житомирської
області від 07.11.2006р., залишити в силі постанову Овруцького
районного суду від 04.05.2006р, посилаючись на порушення норм
матеріального права.
Початок форми
Перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання
правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної
скарги, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з
наступного.
Позивач працює в ВАТ "Овруцький ГЗК "Кварцит", постійно
проживає в смт. Першотравневе Овруцького району Житомирської
області.
Відповідно до ст.ст.37 і 39 Закону України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
позивач має право на
відповідні компенсації, доплати та допомоги, отримував згідно
постанови КМ України № 836 від 26.07.96 ( 836-96-п ) (836-96-п)
в конкретних
розмірах, а зокрема : за ст.37 -2,1 грн., за ст.39 - в сумі 10,5
грн. по місцю роботи.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи державної влади та органи місцевого задування, їх посадові
особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 796-12 ) (796-12)
передбачені слідуючи виплати :
ст.37 Закону - громадянам, які проживають на територіях
радіоактивного забруднення, виплачується ячна грошова допомога у
зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого
виробництва та особистого підсобного господарства у зоні
гарантованого добровільного відселення - 40 % мінімальної
заробітної плати;
ст.39 Закону - громадянам, які працюють на територіях
радіоактивного забруднення, провадиться та у зоні гарантованого
добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати.
Зазначеною вище постановою № 836 ( 836-96-п ) (836-96-п)
усупереч Закону
№ 796-ХII ( 796-12 ) (796-12)
, який визначив кратність одноразової
компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати,
яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких
компенсацій і, зокрема :
для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають
на територіях радіоактивного забруднення. у зв'язку з обмеженням
споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого
підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного
відселення - 210 тис. крб. (2,1 грн. за гр. реф.); для доплати
громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення
у зоні гарантованого ^вільного відселення - 1050 тис. крб. (10,5
грн. за гр. реф).
Відповідно до ст.8 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд при вирішенні
справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого
зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими
цінностями та визначають і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням
судової практики Європейського Суду з людини.
Частиною 2 ст.9 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
визначено, що у разі
невідповідності нормативно-правового акта Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, закону України, міжнародному договору, згода на
обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому
правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну
силу.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт
суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім,
застосування зазначеної постанови неможливе.
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської
областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок
катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106
( 106а-91-п ) (106а-91-п)
від 23.07.91 та рядженням КМ України № 17
( 17-93-п ) (17-93-п)
від 12.01.93, смт. Першотравневе Овруцького району
відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:
з 1.07.2002 р.- 165 грн..
з 1.01.2003 р. -185 грн..
з 1.12.2003 р.-205 грн.,
з 1.09.2004 р.-237 грн.,
з 1.01.2005 р.-262 грн..
з 1.04.2005 р.-290 грн.,
з 1.07.2005 р.-310 грн.,
з 1.09.2005 р.-332 грн..
В зв'язку з викладеним, розмір невиплачених коштів позивачу
становить: 1).по ст.37 Закону:
- за 2003 рік з березня 727 грн.
-за 2004 рік: 1010 грн.;
-за 2005 рік: 1416,4 грн.;
а всього 3153,4 грн.
В стягненні решти суми слід відмовлено за безпідставністю.
2).по ст.39 Закону:
·за 2003 рік з березня: 3635 грн.;
·за 2004 рік 5050 грн.
-за 2005 рік: 7082 грн.;авсього15767грн.
П.37 ст.77 Закону України "Про Державний бюджет України на
2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
зупинено на 2006 рік дію в частині виплати
компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної
заробітної плати - пунктів 6 та частини першої статті 30, пункту 1
частини першої статті 36, абзаців другого, третього та четвертого
їй першої статті 37, абзаців другого, третього, четвертого частини
першої та частини другої статті 39. 40,41,44. абзаців другого,
третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої,
частини ї, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого,
шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48
Закону України .,Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Крім того. ст.
109 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006"
( 3235-15 ) (3235-15)
Кабінету Міністрів України надано право у 2006 році
встановлювати розміри соціальних виплат, які згідно до чинного
законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної
заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань,
передбачених за відповідними бюджетними програмами, а тому в
задоволенні позову в частині стягнення коштів, передбачених
Законом України "Про статус та соціальний громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
за
січень - лютий 2006 року слід відмовити за безпідставністю.
Статтею 62 даного Закону визначено, що роз'яснення порядку
застосування цього Закону провадиться порядку, визначеному
Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для
виконання міністерствами та іншими центральними органами державної
виконавчої влади України, місцевими ми державної виконавчої влади,
всіма суб"єктами господарювання незалежно від їх відомчої
підпорядкованості та форм власності.
Відповідно до пп.20, 26. 27 Порядку використання коштів Фонду
для здійснення заходів щодо ЛIКВIДАЦIЇ наслідків Чорнобильської
катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого
Постановою КМ України від 20.06.00 № 987 ( 987-2000-п ) (987-2000-п)
, який діяв
на час виникнення заборгованості, виплата компенсацій і допомоги,
передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 796-12 ) (796-12)
, провадиться працюючим громадянам підприємствами,
установами, організаціями, в яких громадяни працюють.
Підприємства, установи та організації, зазначені у пунктах 20. 23.
24 цього Порядку, виплату компенсацій і допомоги здійснюють за
рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням їх за рахунок
коштів Фонду На загальну суму витрат організації виписують
платіжне доручення для перерахування коштів на їх рахунок.
Відповідальність за правильність призначення громадянам
компенсацій і допомоги та своєчасність їх виплати несуть керівники
підприємств, установ та організацій згідно із законодавством.
Питання строків давності не ставиться.
На підставі викладеного з ВАТ "Овруцький ГЗК "Кварцит" на
користь позивача слід стягнути за період і 1.03.2003 року по
30.09.2005 р,- допомогу у зв'язку з обмеженням споживання
продуктів харчування місцевого виробництва в сумі 2761,3 грн. та
доплату до заробітної плати в сумі 13806,5 грн.
Відповідно до пп.4, 5 Порядку використання коштів державного
бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05
( 936-2005-п ) (936-2005-п)
, виплата зазначених коштів провадиться по місцю
роботи після надходження останніх на підставі поданих документів,
а тому ВАТ "Овруцький ГЗК "Кварцит" слід зобов'язати провести
донарахування позивачу за жовтень-грудень 2005 року коштів,
передбачених ст.37 Закону в сумі 392.1 грн. та ст.39 Закону в сумі
1960,5 грн.
Відповідно до ст.2 Порядку використання коштів Державного
бюджету України на виконання програм, пов'язаних із соціальним
захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської
катастрофи, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної
політики України № 147 від 2.07.04 ( z0926-04 ) (z0926-04)
. та п.2 Порядку,
затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05
( 936-2005-п ) (936-2005-п)
, розпорядниками коштів нижчого рівня є управління
праці та соціального захисту, які приймають платіжні документи до
25 числа місяця за який здійснюється нарахування лише за формою,
затвердженою Мінпраці, яка не передбачає подання відомостей про
нарахування відповідно до Закону (п.6 останнього Порядку).
Враховуючи викладене, а також те, що стягнення провадиться за
3 останні роки, управління праці і соціального захисту населення
Овруцької районної державної адміністрації слід зобов'язати
прийняти для перерахування на рахунок ВАТ "Овруцький ГЗК "Кварцит"
платіжні документи на виплату коштів позивачу.
Посилання відповідача в своєму листі на те, що постанова КМ
України № 836 ( 836-96-п ) (836-96-п)
прийнята відповідно до ст.ст.62. 67
вищевказаного Закону і є чинною суд правильно вважає безпідставним
з наступних підстав.
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної
заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67)
Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз'яснення порядку
застосування цього Закону, якою є постанова КМ № 987 від 20.06.00
( 987-2000-п ) (987-2000-п)
, та підвищувати розміри доплат, пенсій і
компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу
вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не
зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає
Закону.
Виходячи з викладеного, суд вірно вважає, що заборони
відповідачам щодо нарахування компенсацій і допомоги в розмірах,
передбачених Законом, не було.
Посилання на Бюджетний Кодекс ( 2542-14 ) (2542-14)
та норми
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, які визначають видатки в межах
"Про Держаний бюджет" суд також вірно вважає безпідставними,
оскільки останніми передбачено лише в межах кошторисів, що не
забороняє проводити нарахування компенсацій та допомоги на
підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
.
Викладена вище думка суду також грунтується на аналізі рішень
Конституційного Суду України від 20.03.2002р. та 1.12.04, рішень
Європейського Суду з прав людини.
Так, Конституційний Суд України зазначає, що відповідно до
ст.16 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
забезпечення екологічної
безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є
обов'язком держави. Одним з наслідків аварії на ЧАЕС стала втрата
здоров'я громадянами. Законами України таких громадян віднесено до
відповідних категорій, вони потребують відновлення втраченого
здоров'я, постійної медичної допомоги та соціального захисту з
боку держави.
Конституційний Суд України вважає, що для значної кількості
громадян України пільги, компенсації і право на які передбачено
чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування,
необхідною складовою конституційного права на забезпечення
достатнього життєвого рівня (ст.48 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
), який принаймні не може бути нижчим від
прожиткового мінімуму, встановленого (ст.46 Конституції), то
звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових
законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
не допускається. Зупинення його дії можливе
за умови введення відповідно до пункту 31 ч.1 ст.85, п.19 ч.1
ст.92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
надзвичайного стану.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову і
скасовуючи постанову суду першої інстанції, помилково виходив з
того, що конкретні розміри всіх доплат, передбачених Законом
України № 796-ХII ( 796-12 ) (796-12)
, встановлені Постановою Кабінету
Міністрів України від 26.07.1996р. № 836 ( 836-96-п ) (836-96-п)
"Про
компенсаційні виплати особам, які потерпіли внаслідок
Чорнобильської катастрофи", виходячи з реальних можливостей
видаткової частини Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції скасовує судове
рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду
першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване
або змінене помилково.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга підлягає
задоволенню, постанова підлягає скасуванню із залишенням в силі
постанови господарського суду
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч.
5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову апеляційного суду Житомирської області від
07.11.2006р. у справі №22ас/3794 скасувати, а постанову Овруцького
районного суду Житомирської області від 04.05.2006р. залишити в
силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Судді :
Кінець форми