Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Фадєєвої Н.М., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є., Матолича С.В., Харченка В.В.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут Гірничого машинобудування з Дослідним заводом" (ВАТ "КриворіжНДПIрудмаш") на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 року по справі №А21/90 за позовом прокурора Центрально-міського району м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м.Кривого Рогу до відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут Гірничого машинобудування з Дослідним заводом" (ВАТ "КриворіжНДПIрудмаш") про стягнення 4186,14грн., -

в с т а н о в и л а :

В березні 2006 року прокурор Центрально-міського району м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м.Кривого Рогу звернувся в суд з позовом до відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут Гірничого машинобудування з Дослідним заводом" (ВАТ "КриворіжНДПIрудмаш"), в якому просив стягнути з відповідача 4186,14грн. боргу.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями відкрите акціонерне товариство "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут Гірничого машинобудування з Дослідним заводом" (ВАТ "КриворіжНДПIрудмаш") звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Згідно п.п. 3, 6 "Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи", фінансування витрат на виплату різниці у розмірі пенсії працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій здійснюється за рахунок коштів цих підприємств і організацій, які сплачують Пенсійному фонду кошти на виплату зазначеної різниці; у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації фінансування різниці у розмірі пенсії здійснюється за рахунок коштів їх правонаступників.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1, який має стаж наукової роботи 40,3 років, розмір пенсії, призначеної згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) становить 16315,32 грн., при нарахуванні пенсії, обчисленої відповідно інших законодавчих актів - 7943,04грн., 50% різниці між пенсіями складають 4186,14 грн.

Згідно ст.2 Бюджетного кодексу України (2542-14) бюджетною установою є орган, установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

Відповідно до установчих документів відповідач є державною організацією з загальнодержавною власністю з формою фінансування -госпрозрахунок.

Отже, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку, що вищезазначені положення Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) та Порядку не ставлять сплату різниці у розмірі між сумою звичайної пенсії та сумою наукової пенсії в залежність від результатів фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій на яких працювали наукові (науково-педагогічні) працівники.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обгрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут Гірничого машинобудування з Дослідним заводом" (ВАТ "КриворіжНДПIрудмаш") - відхилити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 року - залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.