Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.I.,

Загороднього А.Ф.,

Гуріна М.I.,

при секретарі Дашківській О.Є.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Луганської області від 01.07.2004р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про перерахунок пенсії, -

встановила:

У вересні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про перерахунок пенсії.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 07.04.2004р. позов ОСОБА_1 було задоволено. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної недоплатою пенсії за період з 01.10.2001р. по 01.12.2003р. - 5 397, 69грн., а також витрати, пов'язані зі сплатою державного мита в розмірі 51грн. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2003р. в розмірі 697, 50грн.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 01.07.2004р. апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська було задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 07.04.2004р. було скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить рішення апеляційного суду Луганської області від 01.07.2004р. скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) для зміни чи скасування судового рішення.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.11.99 року частину 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) було викладено у такій редакції: "Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина 1 статті 64 та статей 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами 1-3, статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85% заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75% заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не можуть перевищувати 2,5 величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія".

Відповідно до підпункту "в" пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.92 року (418-92-п) під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.

За таких обставин положення зазначеного підпункту застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд України.

28.03.02 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 374 (374-2002-п) "Про підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувалися". Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу суден цивільної авіації відповідно до частини 3 статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , і передбачає збільшення пенсій з 01.04.02 року не працюючим пенсіонерам на 12%.

Iнших рішень Уряду України, після внесення 17.11.99 року змін до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , про підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалось.

Отже, виправлення у жовтні 2001 році органами Пенсійного фонду України помилки щодо невірного застосування коефіцієнту збільшення середньомісячного заробітку і приведення розміру пенсії позивача у відповідність із вимогами чинного законодавства не може вважатись зменшенням пенсії і порушенням прав ОСОБА_1

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Луганської області від 01.07.2004р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про перерахунок пенсії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.