ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого - судді Цуркана М.I.
суддів: Амєліна С.Є.,Гуріна М.I., Кобилянського М.Г.,
Ліпського Д.В.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,
ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,
ОСОБА_20до Херсонського обласного військового комісаріату про
перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову
Суворовського районного суду м.Херсона від 16 березня 2006 року та
на ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 6 червня 2006
року,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2005 року та лютому 2006 року позивачі звернулися
до суду з позовом до Херсонського обласного військового
комісаріату, в якому просили постановити рішення, яким зобов'язати
відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням премії 33,3%
згідно Постанови КМУ №829 від 22 травня 2000 року ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
;
надбавки, встановленої Указом Президента України №173 від 23
лютого 2002 року ( 173/2002 ) (173/2002)
; надбавки за Указом Президента
України №389 від 5 травня 2003 року ( 389/2003 ) (389/2003)
та надбавки,
введеної Указом Президента України від 14 липня 1999 року №847
( 847/99 ) (847/99)
, з моменту введення зазначених надбавок та премії,
виплатити заборгованість згідно перерахунку та здійснювати виплату
пенсій без будь-яких обмежень, посилаючись на те, що вони є
військовими пенсіонерами та мають право на підвищення грошового
забезпечення.
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 6 червня
2006 року залишена без змін постанова Суворовського районного суду
м.Херсона від 16 березня 2006 року, якою в задоволені вимог
позивачів відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями позивач -
ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного
суду України. В касаційній скарзі позивач просить скасувати
рішення суду першої та апеляційної інстанції, постановити нове
рішення про задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що суди
першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми
матеріального права, а саме : рішення суду першої та апеляційної
інстанції суперечать Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Законом
України, Указам Президента України та іншим нормативно-правовим
актам.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної
скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального закону, правової
оцінки обставин у справі у межах, визначених ч.2 ст.220 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів приходить до висновку про
відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та
скасування ухвалених по справі судових рішень.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1
є військовим пенсіонером, який звільнений з військової служби у
1988 році.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
,
який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення
військовослужбовців Збройних сил України, пенсійне забезпечення
військовослужбовців, які мають право на пенсію здійснюється
відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом
Міністрів України.
Згідно з п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17
липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років,
призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам
офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їхніх сімей" ( 393-92-п ) (393-92-п)
пенсії обчислюються з таких видів
грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою,
займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне
звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів
грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене
звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Відповідно до ч.3 ст.43 зазначеного Закону, де йдеться про
нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою
штатною посадою перед звільненням, куди включається оклади за
посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за
вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення
(надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених
законодавством" та п.2 Перехідних положень до Закону України "Про
внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 1769-15 ) (1769-15)
,
який передбачає право на перерахунок пенсії з урахуванням
зазначеного положення Закону, то вони набирають чинность з 1 січня
2005 року і не мають зворотньої дії в часі.
Постановою Кабінету Міністрів України №452 від 06 квітня 1998
року "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення
військовослужбовців" ( 452-98-п ) (452-98-п)
, якою затверджені додаткові види
грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачуються
щомісячно встановлено, що премія не відноситься до додаткових
видів грошового забезпечення.
Відповідно до положень ст.63 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
, призначені військовослужбовцям
пенсії перераховувались з підвищенням грошового забезпечення
відповідних категорій військовослужбовців, які мали право на
пенсію за цим законом.
Враховуючи наведене, суди дійшли до обгрунтованого висновку
про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, так як він на момент
звільнення вказаних надбавок не отримував, оскільки звільнений до
їх запровадження, а премія не відноситься до додаткових видів
грошового забезпечення.
Посилання позивача на порушення його конституційних прав є
безпідставними оскільки спірні правовідносини врегульовані
спеціальним Законом, а саме ст. 43 Законом України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
Оскаржувані судові рішення постановлено з дотриманням норм
матеріального і процесуального закону, а тому колегія суддів
вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а
судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу апеляційного
суду Херсонської області від 6 червня 2006 року та постанову
Суворовського районного суду м.Херсона від 16 березня 2006 року
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
ГОЛОВУЮЧИЙ : М.I. Цуркан
СУДДI : С.Є. Амєлін
М.I. Гурін
М.Г. Кобилянський
Д.В. Ліпський