Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі: Хрущ В.Л.

розглянувши касаційну скаргу Харківської об’єднаної податкової інспекції

на постанову господарського суду Харківської області від 14 лютого 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2006 року

у справі № АС42/07-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус Плюс"

до Харківської об’єднаної податкової інспекції Харківської області

про зобов’язання внести зміни в облікову картку особового рахунку, -

У січні 2006 року позивач звернувся з позовом до господарського суду Харківської області з позовом про зобов’язання Харківської ОДПІ Харківської області внести зміни до особового рахунку ТОВ "Бонус Плюс" шляхом відображення в обліковій картці переплати вартості торгових патентів у сумі 125873,25грн. на право здійснення торгових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за період з І кварталу 2004р. по ІІІ квартал 2005р..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що переплата вартості торгових патентів виникла внаслідок наявності суперечливості в законодавстві, які регулюють спірні відносини, а саме: Закон України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) , Закон України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) , Закон України "Про систему оподаткування" (1251-12) та Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) - оскільки позивач вважає, що зміни податкових ставок і механізмів стягування податків і зборів (обов’язкових платежів) не можуть встановлюватись або змінюватись іншими Законами України, крім законів про оподаткування.

Постановою господарського суду Сумської області від 14 лютого 2006р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2006р., позовні вимоги ТОВ "Бонус Плюс" було задоволено в повному обсязі.

Судові рішення мотивовано тим, що на день сплати позивачем вартості торгових патентів за період з І кварталу 2004р. по ІІІ квартал 2005р. Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) діяв в редакції, яка передбачала вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем – 1400 гривень за рік, тому вимоги оплати вартості торгового патенту в розмірі 2800 гривень (700,00 грн. за кожний торговий патент в квартал) за 2004р. та 4200,00грн. (1050,00грн. за кожний торговий патент в квартал) за І-ІІІ квартали 2005 року є перевищенням повноважень відповідача.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою звернувся відповідач, який, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) встановлено, що операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами підлягають патентуванню і оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування грального бізнесу" від 19.10.1999р. №1160-XIV (1160-14) було внесено зміни до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) в частині визначення вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу у фіксованому розмірі (за рік), яка встановлювалась в розмірі 1400,00грн за один гральний автомат за рік, тобто 350,00грн. за кожний квартал. Законом України "Про державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) від 24.11.2003р. №1334-ІV удвічі збільшена вартість торгових патентів на здійснення операцій з надання послугу сфері грального бізнесу (2800,00грн. за рік, тобто 700,00грн. за кожний квартал).

Згідно з ст. 47 Закону України від 23.12.2004р. № 2285-ІУ "Про Державний бюджет України на 2005 рік" вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу з збільшена до 4200,00грн. на рік (1050,00грн. за кожний торговий патент в квартал).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поступово, щоквартально здійснювалась оплата торгових патентів на здійснення послуг у сфері грального бізнесу за ставками, передбаченими на час внесення оплати всього на суму 213417,50грн..

Матеріали справи містять копії торгових патентів виданих відповідачем ТОВ "Бонус Плюс" на право здійснення торговельної діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу у різні періоди, починаючи з 07.05.2003р. по 31.01.2010р..

З розрахунку переплати здійсненої за вказані патенти, наданого позивачем у позовній заяві, вбачається, що позивач вважає надмірно сплаченим у 2004р. суму 49215,25грн., у 2005р. на суму 76658,00грн. виходячи з того, що він вважає платежі за патенти у вказані періоди повинні були становити по 1400,00грн. за один патент за рік (тобто 350,00грн. в квартал).

З матеріалів справи та наданих позивачем доказів на підтвердження своїх вимог не можливо встановити та перевірити дані стосовно кількості виданих патентів, якими платіжними дорученнями за які саме патенти було сплачено і чи має місце переплата на яку вказує позивач.

Разом з тим, при постановленні рішень судами першої та апеляційної інстанції не було досліджено в судовому засіданні послідовності здійснення позивачем оплати вартості торгових патентів у сфері грального бізнесу та відповідного співставлення здійсненої оплати з наявними патентами, а саме: відсутні дані стосовно того, які саме, в якій кількості, на який термін дії патенти оплачувались зазначеними платіжними дорученнями.

Вказані обставини на думку колегії касаційної інстанції є перешкодою для правильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що суди попередніх інстанцій не виконали вимоги щодо всебічності повноти та об’єктивності розгляду справи, оскільки судом досліджувалась лише формальна наявність сплати вартості торгових патентів у розмірах, які збільшено законодавчими актами, що прийнято після надходження до державного бюджету вказаних сум, але не було витребувано у сторін пояснення щодо підставності заявлених вимог і обґрунтування заперечень відповідача з чітким розрахунком сум, які підлягали сплаті за торговий патент у 2004 – 2005 роках та не надано даним поясненням належної правової оцінки під час судового розгляду

Суд касаційної інстанції, відповідно до ч.1 ст. 220 КАС України, не може досліджувати докази що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що судами з’ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду необхідно врахувати викладене, повно та об’єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Харківської об’єднаної податкової інспекції – задовольнити частково.

Постанову господарського суду Харківської області від 14 лютого 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2006 року – скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.