ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого - судді Харченка В.В.
суддів: Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Матолича
С.В.,Чалого С.Я.,
при секретарі - Капустинському М.В.
за участю ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду
справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного
суду Житомирської області від 14 серпня 2006 року у справі за
позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Житомирський
облавтодор", управління Державного казначейства в Житомирській
області, управління праці та соціального захисту населення
Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області,
філії "Овруцький райавтодор" ДП "Житомирський облавтодор" про
стягнення суми, -
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до
державного підприємства "Житомирський облавтодор" та управління
Державного казначейства в Житомирській області, в якому просив
стягнути 18978,50грн. невиплачених коштів передбачених Законом
України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
за період
01.07.2002 по 01.07.2005 р.р..
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в порушення ст.ст.37, 39
Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
грошові допомоги виплачувалися
йому не в розмірах, визначених даним Законом та кратним
розміром мінімальної заробітної плати, а в твердих сумах,
встановлених постановою Кабінету Міністрів України №836 від
26.07.1996р. ( 836-96-п ) (836-96-п)
, що призвело до порушення його прав.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 6
лютого 2006 року позов задоволено частково:
- стягнуто з ДП "Житомирський облавтодор" в особі філії
"Овруцька ДЕД" на користь ОСОБА_1 доплату до заробітної плати за
період з 01.07.2002р. по 01.07.2005р. в сумі 11557,14грн., з
відрахуванням обов'язкових платежів та податків, шляхом списання
вказаних коштів з рахунку управління праці і соціального захисту
населення Овруцької районної державної адміністрації;
- в стягненні решти суми грошової допомоги відмовлено;
- в позові до управління Державного казначейства України в
Житомирській області - відмовлено.
Постановою апеляційного суду Житомирської області від 14
серпня 2006 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення
на користь ОСОБА_1 11557,14грн. скасоване та ухвалене нове рішення
про відмову в задоволенні позову до ДП "Житомирський облавтодор" в
особі філії "Овруцький райавтодор" та управління праці та
соціального захисту населення Овруцької районної державної
адміністрації про стягнення виплат, передбачених Законом України
"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
. В решті рішення
залишене без змін.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду ОСОБА_1
звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної
інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції,
посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального
права.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій ОСОБА_1 є
учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії, працює у філії
"Овруцька ДЕД" ДП "Житомирський облавтодор" та постійно проживає в
м. Овручі Житомирської області, яке відноситься до зони
добровільного гарантованого відселення. За спірний період
позивачеві виплачена відповідно до ст.39 Закону України "Про
статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
як працюючому на території
радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного
відселення щомісячна доплата до заробітної плати в твердих сумах,
встановлених постановою кабінету Міністрів України №836 від
26.07.1996 ( 836-96-п ) (836-96-п)
р..
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги
обгрунтовано посилався на ст.39 Закону України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
, яка передбачає щомісячну
доплату працюючим громадянам в зоні добровільного гарантованого
відселення в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Як вбачається з матеріалів справи судом Овруцького районного
суду Житомирської області 6 лютого 2006 року, тобто під час дії
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, спір
розглянутий в порядку цивільного процесуального законодавства.
Апеляційний суд Житомирської області переглядаючи рішення
Овруцького районного суду Житомирської області від 6 лютого 2006
року, в порушення вимог ст.291 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, яка
передбачає перегляд цивільних справ за правилами розгляду цих
справ судами першої інстанції, справу, яка розглядалася в порядку
цивільного процесуального законодавства, розглянув за правилами
іншого - адміністративного судочинства. Законодавством не
передбачена зміна процесуального порядку перегляду справ в
апеляційних судах.
При встановленні наведених фактів судом апеляційної інстанції
порушені норми процесуального права, які призвели до
необгрунтованого прийняття постанови і не можуть бути усунуті
судом касаційної інстанції.
Відповідно до ч.2 ст.227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставою
для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної
інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є
порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели
або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть
бути усунені судом касаційної інстанції. Справа направляється до
суду апеляційної інстанції на розгляд, якщо порушення допущені цим
судом.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що
судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального
законодавства, а тому касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню, а справа підлягає поверненню в апеляційний суд на
новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову апеляційного суду Житомирської області від 14
серпня 2006 року скасувати, а справу направити до апеляційного
суду на новий апеляційний розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
З оригіналом