ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.I., Брайка А.I., Рибченка А.О., Пилипчук
Н.Г.
при секретарі Гончаренку Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Чернігові
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
25.09.2006 р.
у справі № 16/188/5а (6/316а) господарського суду
Чернігівської області
за позовом відкритого акціонерного товариства "Чернігівське
хімволокно"
до Державної податкової інспекції у м. Чернігові
за участю третьої особи закритого акціонерного товариства
"Корпорація "Енерготрансінвест"
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Чернігівської області від
29.05.2006 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного
господарського суду від 25.09.2006 р., позов задоволено: визнано
недійсними податкові повідомлення-рішення ДПI у м. Чернігові від
30.09.2004 р. № 0000292321/0 про визначення ВАТ "Чернігівське
хімволокно" податкового зобов'язання за платежем з податку на
додану вартість у сумі 6974301,00 грн., в тому числі 4649534,00
грн. - основний платіж та 2324767,00 грн. - штрафні санкції,
накладені на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст.17 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
; від
30.09.2004 р. № 0000422321/0 про зменшення в картці особового
рахунку ВАТ "Чернігівське хімволокно" суми бюджетного
відшкодування, задекларованої за квітень 2004 року, на 5350466,00
грн.
Судові рішення вмотивовані висновком судів першої та
апеляційної інстанцій про правомірність включення позивачем до
податкового кредиту в податковій декларації за квітень 2004 року
ПДВ у сумі 10000000,00 грн. на підставі податкової накладної № 238
від 29.03.2004 р., виписаної ЗАТ "Корпорація "Енерготрансінвест",
сплаченого у зв'язку з придбанням природного газу.
В касаційній скарзі ДПI у м. Чернігові просить скасувати
ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про
відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами
першої та апеляційної інстанцій підпункту 7.4.1 пункту 7.4.
підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, пункту 11.2 ст.11 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, пункту 19
ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити
скаргу без задоволення, як необгрунтовану.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що фактичною підставою для донарахування
позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану
вартість та для зменшення суми бюджетного відшкодування за
декларацією за квітень 2004 року згідно спірних податкових
повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу,
викладений в акті перевірки від 27.09.2004 р. № 23-614/00204048,
про порушення ВАТ "Чернігівське хімволокно" вимог підпункту 7.4.1
пункту 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
внаслідок включення до суми податкового кредиту в
декларації за квітень 2004 року ПДВ у сумі 10000000,00 грн. на
підставі податкової накладної № 238 від 29.03.2004 р., виписаної
ЗАТ "Корпорація "Енерготрансінвест" на суму 60000000,00 грн., в
тому числі ПДВ 10000000,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого
погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ПДВ в сумі
10000000,00 грн. був сплачений позивачем ЗАТ "Корпорація
"Енерготрансінвест" в безготівковому порядку авансовим платежем
згідно платіжних доручень № 224-228 від 29.03.2004 р. в ціні
придбання природного газу в зазначеного постачальника /
60000000,00 грн., в тому числі ПДВ 10000000,00 грн./; поставка
природного газу постачальником частково була здійснена з
поверненням 21.06.2004 р. авансового платежу в сумі 42725690,00
грн., після отримання яких позивач провів коригування в
податковому обліку у бік збільшення податкових зобов'язань.
Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в редакції, чинній на
момент виникнення спірного правовідношення, податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених /
нарахованих / платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів / робіт, послуг /, вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва / обігу / та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 цієї статті датою
виникнення права платника податку на податковий кредит вважається
дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з
банківського рахунку платника податку в оплату товарів / робіт,
послуг /, дата виписки відповідного рахунку / товарного чека / - в
разі розрахунку з використанням кредитних дебетових карток або
комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що
засвідчує факт придбання платником податку товарів / робіт, послуг
/.
З огляду на те, що Закон України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
формування платником податку податкового
кредиту пов'язує зі звітним періодом, на який припадає дата
здійснення платником податку першої із зазначених подій, а також
беручи до уваги, що сплата коштів за природний газ позивачем
постачальнику мала місце на підставі платіжних доручень від
29.03.2004 р. і що податкова накладна на суму поставки 60000000,00
грн., в тому числі ПДВ 10000000,00 грн. була виписана
постачальником теж 29.03.2004 р., в судовому процесі підлягали
встановленню обставини щодо підстав включення позивачем вказаної
суми ПДВ до податкового кредиту в податковій декларації за квітень
2004 року.
Ці обставини мають суттєве значення для правильного висновку
стосовно наявності у позивача законних підстав для включення до
податкового кредиту ПДВ у сумі 10000000,00 грн. саме в квітні 2004
року.
Як встановлено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст.7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, суми
податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з
бюджету, визначаються. як різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів /
робіт, послуг / протягом звітного періоду, та сумою податкового
кредиту звітного періоду.
Звідси правильність визначення сум податкового кредиту
відповідного звітного періоду безпосередньо впливає на
правильність визначення чистої суми податкових зобов'язань
платника податку.
Обставини щодо підстав включення позивачем ПДВ у сумі
10000000,00 грн. до податкового кредиту в податковій декларації за
квітень 2004 року при тому, що дата платежу та дата виписки
податкової накладної припадають на 29.03.2004 р., тобто вказані
події мали місце в іншому податковому періоді, ніж той, за який
був сформований податковий кредит за рахунок вказаної суми
податку, судами попередніх інстанцій встановлені не були, що з
врахуванням наведеного є неповнотою судового розгляду справи. А
відтак ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатися
такими, що відповідають вимогам ст.156 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
щодо законності та обгрунтованості судового рішення.
Зазначене порушення судами першої та апеляційної інстанцій
норми процесуального права відповідно до ст.227 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
є підставою для скасування ухвалених у справі судових
рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги
наведене в цій ухвалі, всебічно, повно та об'єктивно встановити
обставини справи, права і обов'язки сторін та відповідно до
встановленого і згідно закону вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Чернігові задовольнити частково, скасувати ухвалу Київського
апеляційного господарського суду від 25.09.2006р., постанову
господарського суду Чернігівської області від 29.05.2006р., справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий підпис Усенко Є.А.
Судді підпис Бившева Л.I.
підпис Брайко А.I.
підпис Рибченко А.О.
& nbsp;
підпис Пилипчук Н.Г.