ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
суддів : Бутенка В.I.(доповідач),
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.,
Сороки М.О.,
Штульмана I.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за скаргоюОСОБА_1, ОСОБА_2 на неправомірні
дії Міністерства закордонних справ України, -
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2004 року ОСОБА_1., ОСОБА_2. звернулись до суду
із вказаною скаргою, в якій зазначали, що не зважаючи на їх заяви,
МЗС України не надає акту авіакатастрофи літака АН-24В, яка
сталась 15 листопада 2000 року в аеропорту міста Луанди
(Республіка Ангола) і в якій загинув їх син ОСОБА_3, що працював
по контракту з Ангольською приватною авіакомпанією "ASA Pesada", а
також не видає їм страхового посвідчення та відомості про особисті
речі сина.
Посилаючись на вказані обставини, просили визнати вказані дії
МЗС України неправомірними та зобов'язати суб'єкта оскарження
надати їм акт авіакатастрофи, яка відбулась 15.11.2000 року в
аеропорту м. Луанди на території Республіки Ангола, страхове
посвідчення та відомості про особисті речі загиблого у цій
катастрофі сина.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03
березня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м.
Києва від 15 червня 2005 року, у задоволенні скарги відмовлено.
В касаційній скарзі ОСОБА_1., ОСОБА_2. просять скасувати ці
судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд. В
скарзі вони посилається на порушення судами норм матеріального і
процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
З матеріалів справи видно, що судами як першої, так і
апеляційної інстанцій було повно і всебічно встановлено всі
фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення
цього спору, правильно застосовано норми матеріального права і не
допущено порушень норм процесуального закону.
Так, судами було встановлено, що 15 листопада 2000 року,
внаслідок авіакатастрофи літака АН-24В, яка сталася в аеропорту
міста Луанди на території Республіки Анголи, загинув їх син
ОСОБА_3, який працював по контракту з Ангольською приватною
авіаційною фірмою "ASA Pesada".
Відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію
1944р., розслідування зазначеної катастрофи проводила Ангола, як
країна реєстрації та експлуатації повітряного судна без участі
представників української сторони.
На час судового розгляду справи Республіка Ангола не надала
Міністерству закордонних справ України акт щодо причин трагедії,
тому відповідач не міг виконати вимоги батьків загиблих пілотів
щодо надання їм цього висновку, в зв'язку з чим також був
позбавлений можливості надати відомості про майно загиблого.
В судових засіданнях з'ясовано, що відповідачем здійснювались
необхідні дії, передбачені законодавством України та міжнародними
договорами, зокрема, Міністерство закордонних справ України
зверталось із нотами до Посольства Республіки Анголи, в яких
порушувалось питання щодо надання відомостей та документів, які
стосуються факту авіакатастрофи літака АН-24В.
Таким чином, судами першої і апеляційної інстанції зроблено
правильний висновок про те, що відповідач діяв в межах своїх
повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, в
зв'язку з чим суди обгрунтовано відмовили ОСОБА_1, ОСОБА_2. в
задоволенні скарги.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи
касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують і при
ухваленні оскаржуваних судових рішень порушень матеріального та
процесуального права ними допущено не було.
За правилами ч.3 ст. 220-1, ч.1 ст.224 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень,
то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає
рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргуОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення, а
рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня
2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 червня 2005
року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
рішення суду
касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду
України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з
дня відкриття таких обставин.
С у д д і :