ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
Iменем України
"11" грудня 2007 року Справа № 33/69-32/603-А
к/с № К-35373/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Степашка О.I.
Карася О.В.
Костенка М.I.
Федорова М.О.
при секретарі судових засідань: Ликовій В.Б.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Солом'янському районі м. Києва
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
24.10.2006 року
та постанову Господарського суду м. Києва від 18.07.2006 року
по справі № 33/69-32/603-А
за позовом державного підприємства матеріально-технічного
забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі
м.Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,-
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2003 року державного підприємства
матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту
України "Укрзалізничпостач" (надалі ДП МТЗЗТ "Укрзалізничпостач")
оскаржило до суду податкове повідомлення рішення ДПI у
Солом'янському районі м. Києва від 22.12.2003 року № 0000542307/0,
яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з ПДВ за лютий
2002 року на суму 2017251 грн. та застосовано фінансові санкції у
розмірі 1008625 грн..
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення позивач вважає
таким, що суперечить п. 6.2 ст. 6 Закону України "про податок на
додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
доказом здійснення спірної експортної операції із вивезення товару
на адресу нерезидента через державний кордон України є належно
оформлена вантажно-митна декларація, а не товаро-супровідні
документи на перевезення вантажу наземним і водним транспортом,
які містять розбіжності, що не зумовлюють недійсність наявних ВМД.
Рішенням господарського суду м. Києва від 15.03.2004 року,
залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського
суду від 29.06.2004 року позовні вимоги задоволенні повністю.
Оскаржуване податкове повідомлення рішення скасовано з огляду
на те, що у розпорядженні позивача наявні вантажно-митні
декларації на вивезення товару нерезиденту, оформлені з
додержанням вимог Положення Про вантажно-митну декларацію",
затвердженого Постановою КМУ від 09.06.1997 р. № 574 ( 574-97-п ) (574-97-п)
.
На підставі цих ВМД позивач у лютому 2002 року правомірно здійснив
розрахунки із бюджетом по ПДВ за нульовою ставкою керуючись п.п.
6.2.1 ст. 6 Закону № 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.204
року постановлені судові рішення скасовані, а справа направлена на
новий розгляд.
Вищий господарський суд України у своїй постанові вказав на
неповноту судового розгляду справи суди першої та апеляційної
інстанцій і зобов'язав суди дати оцінку даним перевірки ГВПМ ДПI у
Солом'янському районі щодо походження спірного товару та обставин
складання товарно-супровідних документів перевізниками.
Постановою господарського суду м. Києва від 18.07.2006 року,
залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського
суду від 24.10.2006 року позовні вимоги задоволені шляхом визнання
недійсним оскаржуваного податкового повідомлення рішення
відповідача.
Дані судові рішення мотивовані належно оформленими ВМД №
20600/2/000616 від 05.02.2002 року та №№ 20600/2/000560,
20600/2/000561 від 02.02.2002 року, достовірність яких
підтверджується інформацією митних органів.
Саме ці декларації становлять позивачу законну підставу для
оподаткування спірних експортних операцій за нульовою ставкою
згідно п.п. 6.2.1 п.п. 6.2 ст. 6 закону № 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Покликання відповідача на сумнівне походження спірного товару
а також розбіжності у документах перевізників щодо кількості та
найменування товару не спростовують факту здіснення експорту
товару за кордон згідно вказаних вище ВМД, та набуття права на
оподаткування спірних господарських операцій за нульовою ставкою.
Не погодившись із постановленими у справі судовими рішеннями,
ДПI у Солом'янському районі подала касаційну скаргу, у якій
просила названі рішення скасувати та постановити нове, яким у
позові відмовити.
У касаційні скарзі відповідач вказав на порушення судами
вимог матеріального права, оскільки позивач в порушення п.6.2.1
ст. 6 закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
неправомірно відніс до складу експортних операцій,
що оподатковуються за нульовою ставкою, господарську операцію з
реалізації товару по якому не підтверджено факту перевезення. Тому
на думку відповідача спірна операція повинна оподатковуватись на
загальних підставах згідно п.6.1 ст. 6 названого Закону.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до договору № 23/11-1 від 23.11.2001 року,
укладеного між ЗАТ "Донпромторгсервіс" (продавець) та позивачем
(покупець), останнім згідно з актом прийому передачі від
29.11.2001 року придбано товар (технологічне обладнання і радіо
непроникну тканину) на загальну суму 36 000 000 грн., в т.ч. ПДВ -
6 000 000 грн. .
Відповідно до ВМД № 20600/2/000616 від 05.02.2002 року та №№
20600/2/000560, 20600/2/000561 від 02.02.2002 року вказаний товар
позивач відвантажив нерезиденту, від якого отримав оплату на повну
суму операції 4907546,96 дол. США (30 000 000 грн.)
Досліджуючи юридичну природу спірної операції відповідач
виходив із розбіжностей у даних товарно-транспортних документів
перевізників та вантажно-митних декларацій, у цей спосіб дійшов
висновку про відсутність факту перевезення одного виду
вантажу-тканини радіонепроникної, від вартості якої донарахував
суми ПДВ згідно п.6.1 ст. 6 Закону № 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та
застосував фінансові санкції.
Суди оминули наведений відповідачем аналіз спірної
господарської операції, беззастережно погодились із поясненнями
позивача про помилки у складанні перевізниками товарно-супровідних
документів, не досліджували цю обставину, а наголосили на фактах
належного оформлення ВМД як законної підстави віднесення спірної
операції до складу експортних операцій, що оподатковуються
податком на додану вартість за нульовою ставкою.
З огляду на неповне з'ясування судами зазначених обставин не
надається можливим прийти до однозначного висновку про задоволення
позовних вимог.
Оскільки наведені в цій ухвалі обставини мають істотне
значення для вирішення спору, а допущена судами неповнота розгляду
справи з урахуванням меж повноважень, визначених ст. 220 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, не може бути усунена судом касаційної
інстанції, постановлені у справі судові рішення відповідно до ст.
227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підлягають скасуванню з направленням
справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід
взяти до уваги викладене в цій ухвалі, всебічно, повно й
об'єктивно встановити обставини справи та в залежності від
встановленого і у відповідності з чинним законодавством вирішити
спір.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд,-
УХ В А Л И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Солом'янському районі м. Києва - задовольнити частково.
Постанову Господарського суду м. Києва від 18.07.2006 р. та
ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006
р. - скасувати.
Справу № 33/69-32/603-А направити на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головую чий
(підпис)
Голубєва Г.К.
Судді
(підпис)
Степашко О.I.
(підпис)
Карась О.В.
(підпис)
Костенко М.I.
(підпис)
Федоров М.О.
З оригіналом згідно
В. секретар В.Б. Ликова