ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     11 грудня 2007 року № К-25907/06
 
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
 
     суддів: Голубєвої Г.К.
 
     Карася О.В.
 
     Маринчак Н.Є.
 
     Федорова М.О.
 
     при секретарі судового засідання: Ярцевій С.В.
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
Державної податкової адміністрації в Одеській області
 
     на постанову Одеського апеляційного господарського  суду  від
22.06.2006 р.
 
     та  постанову  господарського  суду  Одеської   області   від
21.04.2006 р.
 
     у справі  №  30/457-05-11261А  господарського  суду  Одеської
області
 
     за  позовом  Виробничо-комерційної  фірми  "АЛIВ"  у  вигляді
товариства з обмеженою відповідальністю
 
     до Державної податкової адміністрації в Одеській області
 
     про  визнання  дій  протиправними  та   визнання   незаконним
направлення, -
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Виробничо-комерційна фірма  "АЛIВ"  у  вигляді  товариства  з
обмеженою  відповідальністю  звернулась  до  господарського   суду
Одеської області з позовом та доповненням до  нього  про  визнання
дій посадових  осіб  ДПА  в  Одеській  області  неправомірними  та
визнання незаконним направлення на позапланову  перевірку  №  1157
від 30.11.2005 р.
 
     Постановою   господарського   суду   Одеської   області   від
21.04.2006 р. позов задоволено частково. Визнано протиправними дії
ДПА  в  Одеській  області  щодо  проведення  позапланової  виїзної
документальної  перевірки  позивача  з  питань  дотримання   вимог
податкового законодавства за період з 01.01.2004 р. по  31.12.2004
р. на підставі направлення № 1157 від 30.11.2005  р.,  стягнуто  з
ДПА в Одеській області на користь позивача витрати по  держмиту  в
сумі 85 грн.  та  витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення
судового  процесу  в  сумі  118  грн.  В  іншій   частині   позову
відмовлено.
 
     Постановою Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
22.06.2006 р. постанову місцевого господарського  суду  змінено  в
частині розподілу судових витрат та стягнуто з Державного  бюджету
України через УДК в Одеській області на користь  позивача  витрати
по сплаті державного  мита  в  сумі  3,40  грн.  В  іншій  частині
постанову залишено без змін.
 
     Не погоджуючись з вищевказаними  рішеннями  судів  попередніх
інстанцій, ДПА в  Одеській  області  оскаржила  їх  в  касаційному
порядку до Вищого адміністративного суду України.
 
     В касаційній скарзі скаржник просить скасувати постановлені у
справі  судові  рішення,  посилаючись  на  порушення  судами  норм
процесуального права, та відмовити позивачу у задоволенні позовних
вимог в повному обсязі.
 
     Колегія  суддів  Вищого   адміністративного   суду   України,
перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та  процесуального  права,  юридичної
оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що  касаційна  скарга
підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.
 
     Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними
(незаконними)  дій  ДПА  в  Одеській   області   щодо   проведення
позапланової виїзної документальної перевірки позивача, суд першої
інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції,
виходив з того, що 08.12.2005 р. ДПА в Одеській області намагалась
здійснити позапланову  виїзну  документальну  перевірку  позивача,
незважаючи на те, що позивач листом від 02.12.2005 р.  №  171/2005
повідомив податкову службу про те, що у період з 25.11.2005 р.  по
15.01.2006 р. працівники фірми знаходяться у відпустці, відповідно
до наказу  генерального  директора  підприємства  №  148/2005  від
24.11.2005 р.
 
     Також суди в обгрунтування своєї позиції послались на те,  що
згідно ксерокопії направлення ДПА в Одеській області  №  1157  від
30.11.2005  р.,  доданої  позивачем  до  позовної  заяви,  вказане
направлення було видане на підставі наказу ДПА в Одеській  області
№ 608 від 16.11.2005 р. та надруковано на бланку  ДПА  в  Одеській
області № 0008647.
 
     Відповідачем на вимогу суду було надано оригінал  направлення
№ 1157 від 30.11.2005 р., видане на підставі наказу ДПА в Одеській
області № 609 від 16.11.2005 р., яке надруковане на бланку  ДПА  в
Одеській області № 0009214. Згідно наказу № 609 від 16.11.2005  р.
наказано провести службове розслідування по фактах щодо неякісного
проведення  працівниками  ДПI  у  Малиновському  районі  м.  Одеси
планової комплексної  документальної  виїзної  перевірки  ТОВ  ВКФ
"АЛIВ".
 
     30.11.2005 р. ДПА в Одеській області був виданий наказ №  651
"Про проведення перевірки",  яким  наказано  провести  позапланову
виїзну документальну  перевірку  підприємства  ТОВ  ВКФ  "АЛIВ"  з
питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2004
р. по 31.12.2004 р.
 
     Посилаючись  на  положення  ст.  11-1  Закону  України   "Про
державну податкову  службу  в  Україні"  ( 509-12 ) (509-12)
        ,  згідно  якої
позапланова виїзна перевірка здійснюється на  підставі  виникнення
обставин,  визначених  даною  статтею,   за   рішенням   керівника
податкового  органу,  яке  оформлюється   наказом,   суди   дійшли
висновку,  що  підставою  для  проведення   позапланової   виїзної
документальної перевірки позивача за період  з  01.04.2004  р.  по
31.12.2004 р. та оформлення направлення  на  перевірку,  мав  бути
наказ ДПА в Одеській області № 651 від 30.11.2005 р.
 
     Крім того, суди послались на те, що згідно  ст.  11-2  Закону
України "Про  державну  податкову  службу  в  Україні"  ( 509-12 ) (509-12)
        
ненадання  органом  державної  податкової  служби  направлення  на
перевірку  та  копії  наказу  керівника  податкового  органу   про
проведення  позапланової  перевірки,  дати  її  початку  та   дати
закінчення, є підставою  для  недопущення  посадових  осіб  органу
державної   податкової   служби   до   проведення   планової   або
позапланової виїзної перевірки. Посадовими особами ДПА в  Одеській
області не було виконано вимоги зазначеної  статті  до  проведення
планової або позапланової виїзної перевірки позивача у справі.
 
     Суди вказують, що позапланова виїзна документальна  перевірка
повинна була здійснюватись на підставі направлення ДПА в  Одеській
області № 1157 від 30.11.2005 р., а  наявні  в  матеріалах  справи
направлення свідчать  про  те,  що  приймались  вони  на  підставі
наказів ДПА в Одеській області № №  608,  609  від  16.11.2005  р.
Податковий орган намагався вручити комерційному директору позивача
направлення на перевірку № 1157 від 30.11.2005 р., яке було видано
на підставі наказу ДПА в Одеській області № 608 від 16.11.2005 р.
 
     Проте,  судами  не  дано  оцінку  доводам  відповідача   щодо
невідомого походження даної копії направлення, оскільки  позивачем
не було представлено для  огляду  суду  примірник,  з  якого  було
зроблено копію вказаного вище направлення.
 
     З постановлених у справі судових рішень не вбачається джерело
походження у позивача вказаної копії направлення  ДПА  в  Одеській
області № 1157 від 30.11.2005 р., виданого на  підставі  наказу  №
608 від 16.11.2005 р., оскільки, як вказує сам позивач в  позовній
заяві,  співробітники  ДПА  в  Одеській  області  лише  намагались
будь-яким шляхом вручити комерційному  директору  ТОВ  ВКФ  "АЛIВ"
направлення на перевірку.
 
     Таким чином, оскаржувані судові рішення винесені з порушенням
вимог ч. 3 ст. 86 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , якою визначено, що  суд
оцінює  належність,  допустимість,  достовірність  кожного  доказу
окремо, а також  достатність  і  взаємний  зв'язок  доказів  у  їх
сукупності.
 
     В даному випадку суди допустили неналежну оцінку  належності,
допустимості, достовірності даного доказу, а також достатність  та
взаємний зв'язок вказаного доказу у сукупності з іншими, прийнявши
до уваги та визначивши як письмовий доказ  ксерокопію  направлення
невідомого походження, без відповідного дослідження  оригіналу,  з
якого він був зроблений.
 
     В судових рішеннях не зазначено  конкретно,  яку  саме  норму
закону  було  порушено  ДПА  в  Одеській  області  при  оформленні
направлення на перевірку.
 
     Відповідно до ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову
службу в  Україні"  ( 509-12 ) (509-12)
          посадові  особи  органу  державної
податкової служби вправі приступити  до  проведення  планової  або
позапланової  виїзної  перевірки  за  наявності  підстав  для   їх
проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови
надання платнику податків під розписку:
 
     1) направлення на перевірку, в якому зазначаються  дата  його
видачі,  назва  органу  державної  податкової  служби,  мета,  вид
(планова  або  позапланова),  підстави,  дата  початку   та   дата
закінчення перевірки, посади, звання та  прізвища  посадових  осіб
органу державної податкової служби, які  проводитимуть  перевірку.
Направлення на перевірку є  дійсним  за  умови  наявності  підпису
керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою
органу державної податкової служби;
 
     2) копії наказу керівника податкового органу  про  проведення
позапланової виїзної  перевірки,  в  якому  зазначаються  підстави
проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата
закінчення.
 
     Ненадання цих документів платнику податків або їх  надання  з
порушенням вимог, встановлених  частиною  першою  цієї  статті,  є
підставою  для  недопущення  посадових   осіб   органу   державної
податкової служби до проведення планової або позапланової  виїзної
перевірки.
 
     Проведення перевірок органами державної податкової служби  не
повинно порушувати нормального режиму роботи платників податків.
 
     Крім того, судами не зазначено, в чому саме полягає склад дій
відповідача, які були визнані судом протиправними (незаконними).
 
     Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить  до  висновку
про незаконність прийнятих у справі судових рішень, їх  скасування
та направлення справи на новий розгляд в суд першої інстанції.
 
     При новому розгляді справи суду слід  врахувати  викладене  в
даній  ухвалі,  всебічно  і  повно  з'ясувати  та  перевірити  всі
фактичні обставини справи, об'єктивно  оцінити  докази,  що  мають
юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і  в
залежності   від   встановленого   правильного   визначити   норми
матеріального  права,  що  підлягають  застосуванню   до   спірних
правовідносин, та прийняти обгрунтоване і законне судове рішення.
 
     Керуючись  ст.  ст.  220,  221,   223,   227,   230   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд, -
 
                             УХВАЛИВ:
 
     Касаційну  скаргу  Державної   податкової   адміністрації   в
Одеській області задовольнити частково.
 
     Скасувати  постанову  Одеського  апеляційного  господарського
суду від 22.06.2006 р. та постанову господарського  суду  Одеської
області від 21.04.2006 р.
 
     Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
 
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
 
     За  винятковими  обставинами  вона  може  бути  оскаржена  до
Верховного Суду України протягом одного  місяця  з  дня  відкриття
таких обставин.
 
     Головуючий (підпис) Рибченко А.О.
 
     Судді (підпис) Голубєва Г.К.
 
     (підпис) Карась О.В.
 
     (підпис) Маринчак Н.Є.
 
     (підпис) Федоров М.О.