ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів:
Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г.,
Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою Магдалинівського районного центру зайнятості на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31 серпня
2005 року, у справі за позовом Магдалинівського районного центру
зайнятості до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми
"Котівка", про стягнення суми, -
ВСТАНОВИЛА:
Магдалинівський районний центр зайнятості звернувся до суду з
позовом до ТОВ "Котівка" про стягнення 52262,12 грн., з яких
48620,38 грн. заборгованість по сплаті страхових внесків до Фонду
загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок
безробіття та 3641,74 грн. пеня за порушення термінів їх сплати.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22
червня 2005 року позов задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 31 серпня 2005 року рішення суду першої інстанції
скасовано, а в позові відмовлено.
В касаційній скарзі Магдалинівський районний центр зайнятості
просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в
силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення
Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм
матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального
права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2005 р.
Магдалинівський районний центр зайнятості провів перевірку
правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування
страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття відповідачем за період з
01.05.2002 р. по 31.01.2005 р. Перевіркою встановлено що утримання
внесків із заробітної плати проводиться своєчасно і в повному
обсязі, нарахування внесків на фонд оплати праці не проводиться.
На день перевірки виявлено заборгованість 48620,38грн., в тому
числі прострочена 48620,38 грн. За результатами перевірки
донараховано 48620,38 грн. заборгованості по сплаті страхових
внесків та 3641,74 грн. пені (а.с.7).
Також до акту перевірки додані додатки, у яких містяться дані
про загальний фонд оплати праці (доход) та інші виплати, на які
нараховуються страхові внески (помісячно), дані про нараховані
страхові внески при перевірці, перерахування, відхилення. З цих
додатків вбачається, що період, за який виникла заборгованість у
відповідача є 2002, 2003, 2004 роки та січень 2005 року. До акту
також доданий розрахунок штрафних санкцій (а.с.8-15). В акті
міститься посилання на те, що перевірка проведена з відома
керівника Дробітько М.Т. та головного бухгалтера Кононович Т.П. (в
його присутності).
Розрахункова відомість про перерахування страхових внесків
підприємством надана до матеріалів справи тільки за 1 квартал 2005
року, за періоди, у яких проводилася перевірка, відомість не
надана (а.с. 16).
Згідно ст. 12 зазначеного Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
виконавча дирекція Фонду є виконавчим
органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень
правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на
органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру
зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та
соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та
заступниками виконавчої дирекції Фонду.
Частиною 1 ст.38 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
(в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин),
передбачено, що роботодавець несе відповідальність за
несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків,
несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому
числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через
рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків
страхувальниками, у тому числі через ухилення від реєстрації як
платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальники
сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових
внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Однак, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги не
взяв до уваги те, що відповідно до п.7.2-7.4 Iнструкції про
порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх
надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального
страхування України на випадок безробіття, затвердженої Наказом
Міністерства праці та соціальної політики України №339 від
18.12.2000 р. ( z0030-01 ) (z0030-01)
контроль на підприємствах, в установах,
організаціях проводиться шляхом перевірки бухгалтерських
документів про нарахований заробіток та інші виплати, повноти
нарахування страхових внесків, платіжних документів про
перерахування страхових внесків на рахунок фонду, розрахункових
документів, касових документів. Перевірці підлягають документи за
поточний і минулі роки без застосування строку давності.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках
і підписується особами, які проводили перевірку, керівником і
головним бухгалтером страхувальника.
Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що відповідач
порушив ці вимоги, не відобразивши в акті перевірки ті
бухгалтерські документи, які перевірялися, про заробіток та інші
виплати, на підставі чого зроблено висновок про повноту утримання
відповідних страхових внесків відповідачем, у якому розмірі
утримувалися страхові внески у перевіряємому періоді, які
платіжні, розрахункові, касові документи досліджувалися за
перевіряємий період, які платіжні, розрахункові, касові документи
досліджувалися за перевіряємий період, які витрати і в якому
розмірі поніс роботодавець на оплату праці найманих працівників
(основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і
компенсаційних виплат).
Згідно п.4.2 зазначеної Iнструкції страхові внески
нараховуються для роботодавців - у відсотках до сум фактичних
витрат на оплату праці найманих працівників, які включають витрати
на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших
заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній
формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами,
прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці"
( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
, які підлягають обкладанню податком з доходів
фізичних осіб.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов
правильного висновку про необгрунтованість позовних вимог.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не
спростовують та не дають підстав вважати, що судом апеляційної
інстанції при розгляді справи допущені порушення норм
матеріального чи процесуального права.
Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм
матеріального і процесуального права.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції відхиляє касаційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для
скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Магдалинівського районного центру зайнятості
відхилити, а постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 31 серпня 2005 року - залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді