Колегія суддівВищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого- судді Харченка В. В.

Суддів: Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Матолича С.В., Шкляр Л.Т.

При секретарі-Мельник I.М

З участю представника-Ковтуна С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами Дніпропетровської митниці та третьої особи-відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22 березня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 червня 2006 року у справі за позовом приватного підприємства "Iнноваційна фірма "Мінімакс Мульті-С" до Дніпропетровської митниці та ВАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2005 року приватне підприємство "Iнноваційна фірма "Мінімакс Мульті-С" звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці про визнання нечинними податкових повідомлень митниці №21/10 від 16.09.2005 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання по антидемпінговому миту у сумі 59 613 грн. 78 коп., та №22/10 від 16.09.2005 р. про визначення підприємству "Iнноваційна фірма "Мінімакс Мульті-С" податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 11 922,76 грн. Позивач, вважаючи, що має право на митне оформлення товару без сплати антидемпінгового мита, оскаржив податкові повідомлення митниці до суду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2005р. до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на боці відповідача залучено відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровський стрілочний завод".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 22 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 червня 2006року, позовні вимоги було задоволено.

В основу зазначених судових рішень покладено висновки про те, що позивачем не було ввезено продукції, на яку розповсюджуються дії Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" (330-14) та Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 05.07.2002 р. № АД-43/2002/52-63.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, Дніпропетровська митниця та третя особа - ВАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" звернулись з касаційними скаргами, у яких просять постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22 березня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 червня 2006 року скасувати, прийнявши рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Касаційні скарги грунтується на порушенні судами норм матеріального права, зокрема скаржники стверджують що судами помилково зроблено висновок про те, що стрілочні переводи, які виробляються ВАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" - типу Р-65, марки 1/9, проект ЛПТП.665121.001 (вістрякові) по відношенню до стрілочних переводів, що були ввезені позивачем на митну територію України типу Р-65, марки 1/9БО, проект ЛНТП.665129.004 (безвістрякові), ТУ 318543-001-00187330-97 для колій промислових підприємств, вагою 12850 кг., - не є подібними у розумінні статті 1 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" (330-14) .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника, перевіривши матеріали справи на предмет всебічності та повноти їх дослідження, обговоривши доводи касаційний скарг судова колегія вважає, що вони підлягають частковому задоволенню із наступних міркувань.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" (v0011700-76) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності.

Як було встановлено по справі судами першої та апеляційної інстанцій, між позивачем - приватним підприємством "Iнноваційна фірма "Мінімакс Мульті-С", Україна, (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трест шляхового постачання", Росія (поставником) був укладений контракт №116, за яким позивач імпортував на митну територію України та надав для митного оформлення згідно рахунку-фактури від 14.07.2005р. № 0000319 стрілочні переводи типу Р-65 марки 1/9 БО проект ЛПТП 665129.004 (надалі - товар) на загальну суму 570 000 руб. Російської Федерації.

29.07.2005р. при ввезенні товару на митну територію України і здійсненні його митного оформлення позивач надав митниці вантажну митну декларацію (надал_3 -ВМД) №110000003/5/409249, згідно якої позивачем сплачено митний збір у сумі 12 грн. 22 коп., ввізне мито у сумі 200 грн. 72 коп. та податок на додану вартість у сумі 20 074 грн. 42 коп.

16.09.2005р. відповідачем були прийняті податкові повідомлення, у тому числі: - податкове повідомлення №21/10, у відповідності з яким позивачу згідно з підпунктом "г" підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (2181-14) та статті 16 Закону України від 22.12.1998р. №330-ХIУ "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" (330-14) , відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 05.07.2002р. №АД-43/2002/52-63 (vc-63324-02) зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням Міжвідомчої Комісії з міжнародної торгівлі від 20.02.2003р. №АД-66/2003/52-77 (v2-77324-03) "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну стрілочних переводів походженням з Російської Федерації",- визначено суму податкового зобов'язання по антидемпінговому миту у сумі 59 613 грн. 78 коп. за ВМД від 29.07.2005р. №110000003/5/409249, а також податкове повідомлення № 22/10, у відповідності до якого позивачу згідно з підпунктом "г" підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-111 (2181-14) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами та статті 16 Закону України від "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" (330-14) , Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 05.07.2002р. №АД-43/2002/52-63 (vc-63324-02) із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 20.02.2003р. №АД-66/2003/52-77 (v2-77324-03) "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну стрілочних переводів походженням з Російської Федерації", відповідно до пункту 4.3 статті 4 Закону України від 03.04.1997р. №168/97 (168/97-ВР) "Про податок на додану вартість",- визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 11 922 грн. 76 коп. за ВМД від 29.07.2005р. №110000003/5.

Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій послалися на рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 05.07.2002р. №АД-43/2002/52-63 (vc-63324-02) "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну стрілочних переводів походженням з Російської Федерації" (в редакції рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 20.02.2003р. №АД-66/2003/52-77 (v2-77324-03) ),та додаток до нього- "Перелік відповідних типів і марок стрілочних переводів походженням з Російської Федерації, до яких застосовуються остаточні антидемпінгові заходи", вважаючи, що у Перелік входить стрілочний перевід типу Р-65, марки 1/9, колія 1524 мм, орієнтовна маса 11,5 тн., а ввезений позивачем товар має інші характеристики, тому на цей товар не може нараховуватись антидемпінгове мито у сумі 59,4% від митної вартості.

Суди обгрунтовували рішення посиланням на висновки Торгово-промислової палати від 28.07.2005р. №Г-9358 та висновки Шляховипробувальної галузевої науково-дослідної лабораторії Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту їм. Академіка В.Лазаряна №28/1.

Між тим в матеріалах справи є лист Міністерства економіки України №144-42/119 від 18.05.2006р. про те, що імпортовані з Росії стрілочні переводи та стрілочні переводи, які виробляються третьою особою-ВАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" є подібні, аналогічні та взаємозамінні для використання в експлуатації, а тому рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 05.07.2002р. №АД-43/2002/52-63 (vc-63324-02) "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну стрілочних переводів походженням з Російської Федерації" (в редакції рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 20.02.2003р. №АД-66/2003/52-77 (v2-77324-03) ), поширюється на стрілочні переводи, що були імпортовані позивачем з Російської Федерації. ( а.с.34-35 т.2). Аналогічним за змістом є лист Держспоживстандарту України від 17.05.2006р. № 4424-4-4/14 (v4424609-06) ( а.с.36 т.2). В матеріалах справи також є висновок технічного експерта Київського університету економіки і технологій транспорту, зроблений на запит Міністерства економіки України (т. 2 а.с.37) та лист ЗАТ "Ленпромтранспроект" від 22.03.2006 №56-Ф/ОИПГ про подібність стрілочних переводів.

Листом Міністерство економіки України від 19.05.2006року №144-42/120 (v144-665-06) повідомило Державну митну службу України про поширення на імпортовані в Україну з Російської Федерації (Кушвинського заводу транспортного обладнання) стрілочні переводи рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 05.07.2002р. №АД-43/2002/52-63 (vc-63324-02) "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну стрілочних переводів походженням з Російської Федерації" (в редакції рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 20.02.2003р. №АД-66/2003/52-77 (v2-77324-03) ) ( т. 2 а.с.39) Ст. 79 КАС України (2747-15) встановлено, що листи, які містять в собі відомості про обставини, що мають значення для справи, є письмовими доказами. Однак вказаним доказам суд ніякої оцінки не дав, як і доводам відповідача та третьої особи, чим порушив принцип всебічності дослідження доказів.

Суд апеляційної інстанції на це порушення норм процесуального закону уваги не звернув. Судова колегія вважає, що з урахуванням наведеного судові рішення по справі неможна вважати законними й обгрунтованими.

Враховуючи, що касаційна інстанція відповідно до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вбачає за необхідне скасувати судові рішення та постанову, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обгрунтоване рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160,167 КАС України (2747-15) , колегія суддів, -

Ухвалила:

Касаційні скарги Дніпропетровської митниці та відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" задовольнити частково.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22 березня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарськог

'ee суду від 13 червня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції іншим складом суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.