ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого
С.Я.
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ПП
аудиторська фірма " Аудит-Оптима" на постанову господарського суду
Запорізької області від 22.06.2006р. та ухвалу Запорізького
апеляційного господарського суду від 14.09.2006р. у справі за
позовом прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах
держави в особі УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя до ПП
аудиторська фірма "Аудит-Оптима" про стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И Л А :
27.04.2006р. до господарського суду Запорізької області
звернувся прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя з
адміністративним позовом в інтересах держави в особі УПФУ в
Жовтневому районі м. Запоріжжя до Приватного підприємства
"Аудиторська фірма "Аудит-Оптима" про стягнення 3 458 грн. 11 коп.
заборгованості по внескам на загальнообов"язкове державне пенсійне
страхування в період з жовтня 2005р. по березень 2006р.
Постановою господарського суду Запорізької області від
22.06.2006р. задоволені позовні вимоги прокурора Жовтневого району
м. Запоріжжя.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від
14.09.2006р. апеляційна скарга ПП аудиторська фірма "
Аудит-Оптима" залишена без задоволення, а постанова господарського
суду Запорізької області від 22.06.2006р. - без змін.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, ПП
аудиторська фірма "Аудит-Оптима" звернулося з касаційною скаргою
до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати
вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення. яким
відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення
норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, Приватне підприємство "Аудиторська
фірма "Аудит - Оптима" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду
України в Жовтневому районі м. Запоріжжя, як платник страхових
внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за №
08/01-2470.
Відповідно до пункту 2 Iнструкції про порядок обчислення і
сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд
України, зареєстрованої в Мін'юсті 16.01.2004 року за № 64/8663
( z0064-04 ) (z0064-04)
. страхувальники є платниками страхових внесків.
Згідно ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
страховими внесками є кошти
відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове
державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством,
що діяло раніше, а також кошти, сплачені на загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Частиною
2 ст. 5 Закону передбачено, що виключно цим Законом визначається
порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків,
стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати
в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною
2 ст. 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових
внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на
підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких
проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують
нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону
нараховуються страхові внески.
Пунктом 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
передбачено, що
страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані
за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20
календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від
виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються
страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих
працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно
ч. 12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають
сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону, страхові внески не включаються
до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають
систему оподаткування.
Відповідно до Закону України "Про збір на загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
страхувальники
повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування в розмірі 32 % від фонду оплати праці підприємства та
відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
в розмірі 1-5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб,
які працюють на підприємстві за трудовим договором. З 31.03.2005
р. розмір внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування становить 32,3 % від фонду оплати праці підприємства,
а з 01.01.2006 р. по 31,8%.
Судом встановлено, що за період з жовтня 2005 року по квітень
2006 року відповідачем щомісячно до Управління Пенсійного фонду
України в Жовтневому районі м. Запоріжжя подавалися розрахунки
суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування із самостійно визначеними відповідачем сумами
страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно вказаних
розрахунків, відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного
фонду України внески на пенсійне страхування в розмірі 32 % від
фонду оплати праці в розмірі 4 361,07 грн. та відрахування на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5 %
сукупного оподатковуваного доходу в розмірі 255,63 грн.
За цей період відповідач до Управління Пенсійного фонду
України в Жовтневому районі м. Запоріжжя фактично перераховував в
рахунок погашення заборгованості по страховим внескам на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування грошові кошти в
розмірі 719,10 грн. Таким чином у відповідача утворилася
заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування у розмірі З 897,60грн.
У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни,
позивачем, на підставі ч. З ст. 106 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
направлялися вимоги про сплату боргу № Ю-303 від 05.10.2005р., №
Ю-303 від 04.11.2005 р., № Ю-303 від 05.12.2005 р., № Ю-10 від
05.01.2006 р., № Ю-10 від 06.02.2006 р., № Ю-10 від 06.03.2006 р.
і № Ю-10 від 05.04.2006 р. Факт отримання відповідачем вказаних
вимог про сплату боргу підтверджується відмітками на поштових
повідомленнях про вручення кореспонденції.
З них вимога № Ю-303 від 05.10.2005 р. на суму 688,19 грн. і
№ Ю-303 від 04.11.2005 р. на суму 340,82 грн. оплачені у повному
обсязі, решта вимог про сплату боргу відповідачем не оплачені, у
передбаченому законодавством порядку оскаржені не були.
Абз. 8 ч. З ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
визначено, що у разі
якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу
Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих
днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму
недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,
включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом
Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а
також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив
узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після
отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду
звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про
сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої
служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має
право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про
стягнення недоїмки.
Факт наявності у відповідача заборгованості перед Управлінням
пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя
підтверджується карткою особового рахунку страхувальника -ПП "АФ
"Аудит -Оптима".
Крім того, підписанням Акту звірки станом на 06.06.2006 р.
відповідач підтвердив факт наявності заборгованості перед
Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.
Запоріжжя по страховим внескам на загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування за жовтень 2005 року по квітень 2006 року в
сумі 3 897,60 грн.
Доказів оплати зазначеної суми заборгованості відповідач суду
не надав.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком
суду про стягнення з відповідача на користь Управління Пенсійного
фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя 3 897,60 грн.
заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ПП аудиторська фірма "Аудит-Оптима залишити
без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької
області від 22.06.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного
господарського суду від 14.09.2006р. - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає.
Судді :