ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.12.2007
№ К-28629/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Бившевої Л.I., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.
при секретарі: Міненко О.М.
за участі представника позивача - Рибалко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Кролевецького плодоовочевого консервного заводу на рішення
Господарського суду Сумської області від 15.05.2006 та ухвалу
Харківського апеляційного господарського суду від 24.07.2006 по
справі № 8/187-06
за позовом Глухівської міжрайонної державної податкової
інспекції
до Кролевецького плодоовочевого консервного заводу
про стягнення штрафних санкцій
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій у
розмірі 7092,94 грн. за рахунок активів платника податків у
зв'язку із відчуженням майна, що знаходилось в податковій заставі.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 15.05.2006
залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного
господарського суду від 24.07.2006 по справі № 8/187-06 - позов
задоволено.
Враховуючи встановлені обставини справи, суди першої та
апеляційної інстанцій мотивували своє рішення нормами Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(ст.
6, абз. 2 пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 ст. 16), оскільки факт
заборгованості відповідача підтверджується довідкою про суму
податкового боргу, актом про проведення перевірки стану збереження
активів платника податків, які перебувають у податковій заставі та
податковим повідомленням-рішенням № 0000022400/0 від 17.05.2005, і
відповідно першою податковою вимогою № 1/136 та 28.12.2001 та
другою податковою вимогою № 2/208.
Відповідно оскільки на активи платника податків накладені
обтяження, податкова застава зареєстрована в Iнформаційному центрі
Міністерства юстиції м. Суми 04.06.2003 за реєстраційним № 728699,
тому суди визнали, що позивач правомірно звернувся до суду у
відповідності до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Не погодившись із рішенням Господарського суду Сумської
області від 15.05.2006 та ухвалою Харківського апеляційного
господарського суду від 24.07.2006 по справі № 8/187-06 відповідач
подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та
в задоволенні позову відмовити, оскільки рішення винесені із
порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права
і судами не прийнято до уваги, що суми штрафних санкцій не
досліджувалась. При цьому зазначаючи фактичні обставини справи,
скаржник послався на п. 4.1.1. ст. 4 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, вважаючи, що при
конфлікті інтересів необхідно приймати сторону платника податків,
чого не було зроблено судами. Також скаржник наголошує на тому, що
судами безпідставно застосовані норми Кодексу адміністративного
судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
, оскільки позов заявлявся в порядку ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому проти
скарги заперечив та просив касаційну скаргу залишити без
задоволення, а рішення суду без змін, зазначаючи про фактичні
обставини справи, і посилаючись при цьому на норми Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги,
заперечення на неї та пояснення представника позивача, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
В силу пп. 16.1.1 ст. 16 Закону України від 21.12.2000 № 2181
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
- після
закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового
зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Як встановлено судами першої та апеляційної
інстанцій -відповідач станом на 13.03.2006 має заборгованість щодо
сплати податків на загальну суму 7092,94 грн., яка виникла в
результаті несплати штрафної санкції, нарахованої на підставі Акту
перевірки від 17.05.2005 № 24-0 за самостійне відчуження
заставного майна без згоди податкового органу (податкове
повідомлення-рішення від 17.05.2005 № 0000022400/0), у сумі 7092
грн. та земельного податку, нарахованого згідно Закону України
"Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
.
А оскільки факт заборгованості відповідача судами
підтверджено довідкою про суму податкового боргу, актом про
проведення перевірки стану збереження активів платника податків,
які перебувають у податковій заставі та податковим
повідомленням-рішенням № 0000022400/0 від 17.05.2005, тому у
відповідності до ст. 6 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
відповідачу було правомірно вручено
08.11.2001 першу податкову вимогу № 1/136 та 28.12.2001 другу
податкову вимогу № 2/208.
Також розглядаючи даний спір необхідно врахувати, що
відповідач не оскаржив в судовому порядку рішення про застосування
штрафних санкцій, тому сума 7092 грн. судами законно визнана
такою, що самостійно узгоджена. I відповідно до абз. 2 пп. 8.2.1
п. 8.2 ст. 8 вищевказаного Закону, судами вірно встановлено, що на
активи платника податків накладені обтяження, податкова застава
зареєстрована в Iнформаційному центрі Міністерства юстиції м. Суми
04.06.2003 за реєстраційним № 728699.
При цьому необхідно звернути увагу на помилковість міркувань
відповідача, оскільки відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
- активи
платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок
погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Таким чином суд касаційної інстанції погоджується із висновком
судів про те, що стягнення штрафних санкцій у розмірі 7092,94 грн.
за рахунок активів є правомірним.
Щодо заперечень скаржника про застосування Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, необхідно
зазначити, що дана справа розглянута судом першої інстанції після
набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
за правилами Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судом апеляційної інстанції виправлено дане порушення. Iз
обгрунтуванням Харківського апеляційного господарського суду суд
касаційної інстанції погоджується, оскільки Кодекс
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
набрав чинності
01.09.2005, і відповідно до п. 1, п. 6, п. 7 розділу VII
"Прикінцеві та перехідні положення" передбачено, що до початку
діяльності окружних та апеляційний адміністративних судів -
адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно
до ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991 року, вирішують у першій та
апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні
господарські суди за правилами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
; після
набрання чинності цим Кодексом касаційні скарги розглядаються у
встановленому ним порядку. I до створення системи адміністративних
судів Вищий адміністративний суд України відповідно до ст. 210
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
є судом
касаційної інстанції в адміністративних справах, які розглядаються
судами інших юрисдикцій, але за правилами встановленими Кодексом
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Відповідно враховуючи зазначене, рішення Господарського суду
Сумської області від 15.05.2006 та ухвала Харківського
апеляційного господарського суду від 24.07.2006 по справі №
8/187-06 скасуванню не підлягають, як такі, що винесені за
вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми
матеріального права.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Кролевецького плодоовочевого консервного
заводу залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Сумської області від 15.05.2006
та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
24.07.2006 по справі № 8/187-06 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку,
визначеними ст. ст. 237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий О.В. Карась
Судді Л.I. Бившева
Г.К. Голубєва
А.О. Рибченко
М.О. Федоров