Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Усенко Є.А.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судових засідань: Ликовій В.Б.

розглянувши касаційну скаргу Броварської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.07.2006р.

у справі № 30/4-06

за позовом сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства Агрокомбінату "Калита"

до Броварської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

за участю прокуратури Київської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2006 року позивач - сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство Агрокомбінат "Калита" звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень №0003031601/0 від 17.11.2005 року та №0003031601/0/0 від 19.12.2005 року, якими Позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 1222026,00 грн. за основним платежем..

Постановою господарського суду Київської області від 24.03.2006р. позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції № 0003231601/0/0 від 19.12.2005р. В частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Броварської ОДПI № 0003031601/0 від 17.11.2005р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 222 026,00 грн. відмовлено.

Господарським судом зазначено, що існування спеціальних режимів оподаткування окремих операцій сільськогосподарських підприємств, а також наявність скороченої форми декларації для таких операцій не звільняє платника податку від обов'язку відображати інші свої зобов'язання в звичайній податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Підставою скасування податкового повідомлення-рішення № 0003231601/0/0 від 19.12.2005р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 222 026,00 грн. господарський суд визначив його не відповідність п.4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.07.2006р. частково скасовано постанову господарського суду Київської області від 24.03.2006р. у справі № 30/4-06 та прийнято нову постанову, резолютивну частину якої викладено в наступній редакції: "Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Броварської ОДПI № 00030031601/0 від 17.11.2005 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1222026,00 грн. та № 0003231601/0/0 від 19.12.2005 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 222 026,00 грн."

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки витрати СВАТ Агрокомбінат "Калита" відносяться до складу валових витрат, пов'язаних з виробництвом та переробкою у власних переробних цехах продукції, сума податку на додану вартість, зазначена у податковому векселі, була правомірно включена до скороченої, а не до загальної декларації.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.07.2006р. у даній справі та залишити в силі постанову господарського суду Київської області від 24.03.2006р.. Посилається на неправильне застосування до спірних правовідносин судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме п. 1.16 ст. 1,п. 11.5,11.21, 11.29 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. (168/97-ВР) №168/ВР,п. 19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при (пересиланні) товарів на митну територію України, затверджений постановою КМУ від 1 жовтня 1997 № 1104 (1104-97-п) , (зі змінами внесеними Постановою КМУ від 26.05.05р. № 395 (395-2005-п) ).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що СВАТ Агрокомбінат "Калита" 19.09.2005р. подав до Броварської ОДПI податкові декларації з податку на додану вартість за серпень 2005р. вх.№27653 та податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену) за серпень 2005р. вх. №27654.

За результатами камеральної перевірки поданих декларацій, яка проводилась Відповідачем 08.11.2005р., складено акт № 677/16-2-09 від 08.11.2005р., згідно з яким перевіркою встановлено, що розмір податку, зазначеного платником у декларації з податку на додану вартість за серпень 2005р. є меншим, ніж визначено за результатами перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації за серпень 2005 року платником в рядок 19.2 не включено вексель від 27.07.2005р. № 3216151333 з терміном погашення 25.08.2005р. на загальну суму 1 222 026, 00 грн., та не збільшено на цю суму значення рядку 20 декларації, у зв'язку з чим, на підставі підпунктів 7.7.5 та 7.7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) позивачеві була збільшена сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на суму 1 222 026 грн., зменшена сума, що підлягала нарахуванню в особовому рахунку платника, що залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання рядок 23 декларації від 19.09.2005р. № 27654 (скороченої) в сумі 1214218 грн., та зменшена сума ПДВ минулого звітного періоду, яка в поточному звітному періоді зменшує суму податку, що залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання рядок 22 декларації від 19.09.2005р. № 27654 (скороченої) на 113529 грн. і за результатами камеральної перевірки становить 7808 грн.

На підставі даного акта, відповідно до пп. 4.2.2 п.4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III (2181-14) та п.11.5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003031601/0 від 17.11.2005 року, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 1 222 026,00 грн.

Податковий вексель № 3216151333 від 27.07.2005р. на суму 1 222 026,20 грн. датою погашення 25.08.2005р. виданий позивачем при митному оформленні обладнання, імпортованого Позивачем за контрактом купівлі-продажу №22042005 від 22.04.2005р., укладеним між Позивачем та компанією Біг Дачмен Еквіпмент Гмбх (Німеччина).

Відповідно до приписів п.11.5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) в редакції станом на 27.07.2005 року платники податку при імпорті товарів на митну територію України та при умові оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларацій) можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій надається платнику податку; податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю.

На виконання зазначеної вимоги Позивач уклав з Акціонерним комерційним банком "Юнекс" Договір про надання банківської гарантії (аваля) № 09-010705-ГР від 25.07.2005р.

Відповідно до абзацу 4 п.11.5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) в редакції чинній з 23.06.2005р. сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку у податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня поставки такого податкового векселя органу митного контролю.

На виконання абз.8 п.11.5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) Постановою КМУ № 1104 від 01.10.1997 року (1104-97-п) затверджено Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України.

Відповідно до п.19 зазначеного Порядку в редакції, чинній з 24.07.2005р., сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку в податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого податкового векселя органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначена у векселі, окремо до бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому податковий вексель погашено. Сума податку на додану вартість, зазначена в податковому векселі, відображається в податковій декларації окремим рядком.

Суми податкових векселів, термін погашення яких припадає на поточний звітний період підлягають включенню у рядок 19.2 податкової декларації з податку на додану вартість, форму якої затверджено Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р. (z0250-97) Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції помилково виходив з того, що у відповідності до Наказу Державної податкової служби України № 166 від 30.05.97р. (у редакції Наказу ДПА України від 15.06.05р. № 213 (z0702-05) ), та оскільки витрати СВАТ Агрокомбінат "Калита" на купівлю обладнання за Контрактом № 22042005 купівлі-продажу від 22.04.05р., укладеним з Біг Дачмен Еквіпмент Гмбх (Німеччина), відносяться до складу валових витрат, пов'язаних з виробництвом та переробкою у власних переробних цехах продукції, сума податку на додану вартість, зазначена у податковому векселі, була правомірно включена до скороченої, а не до загальної декларації.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Київської області щодо неправомірності застосування позивачем в податковій звітності окремої (скороченої) декларації з податку на додану вартість у спірній ситуації, оскільки податковий вексель № 3216151333 від 27.07.2005р. виданий при митному оформленні операції, що не підпадає під дію спеціальних режимів відповідно до пунктів 11.21, 11.29 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , а також враховуючи те, що податковий вексель посвідчує письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку перед бюджетом, то і відображати суму такого зобов'язання платник податку повинен у окремому рядку 19.2 декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. При цьому судом було слушно зауважено, що існування спеціальних режимів оподаткування окремих операцій сільськогосподарських підприємств, а також наявність скороченої форми декларації для таких операцій не звільняє платника податку від обов'язку відображати інші свої зобов'язання в звичайній податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

А відтак суд дійшов вірного висновку, що відповідачем правомірно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а тому позов в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0003031601/0 від 17.11.2005 року задоволенню не підлягає.

Таким чином, на думку судової колегії, постанову господарського суду Київської області від 24.03.2006р. у справі №30/4-06 скасовано постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.07.2006р. помилково.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, вирішив спір по суті правильно, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 227 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Броварської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області задовольнити.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.07.2006р. у справі № 30/4-06 скасувати, постанову господарського суду Київської області від 24.03.2006р. залишити в силі.

Справу № 30/4-06 повернути до Господарського суду Київської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .