ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Чалого С.Я.,
Юрченка В.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Маріуполі на рішення
господарського суду Донецької області від 12 квітня 2006 року та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23
травня 2006 року, у справі № 23/343 за позовом управління
Пенсійного фонду України в Iллічівськом районі м. Маріуполя до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м. Маріуполі, про зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2005 року управління Пенсійного фонду України в
Iллічівськом районі м. Маріуполя звернулося до суду із позовом до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м. Маріуполі про зобов'язання прийняти до заліку для
подальшого відшкодування витрат по особовій справі громадянина
ОСОБА_1., якому виплачено пенсію по інвалідності внаслідок
нещасного випадку на виробництві, за період з червня 2002 року по
01 вересня 2005 року на загальну суму 8 638, 06 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12 квітня
2006 року, яке залишено без змін постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 23 травня 2006 року, позов
задоволено.
У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Маріуполі просить скасувати
зазначені рішення, а справу направити на новий судовий розгляд,
посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм
матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій громадянин
ОСОБА_1., отримав травму внаслідок нещасного випадку, що стався
при виконанні трудових обов'язків на виробництві - шахті ім.
Леніна, дільниця №4, лава №422, м. Кизел, Пермська обл., Росія, що
підтверджено актом по формі Н-1 про нещасний випадок на
виробництві №279 від 24.09.1966 року.
Внаслідок вищевказаного нещасного випадку на виробництві
ОСОБА_1. визнано інвалідом другої групи та йому призначена пенсія
у відповідності до законодавства СРСР.
З матеріалів справи вбачається, що пенсія по інвалідності
виплачена громадянину ОСОБА_1. за період з червня 2002 року по
01.09.205 року в сумі 8 638, 06 грн. не була включена в акт
звірки, відшкодування суми виплаченої пенсії не проводилось.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
особи, право яких на
отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із
законодавством СРСР про відшкодування шкоди, заподіяної
працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного
захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків,
мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку
відповідно до цього Закону. Підпунктом "г" п.1 ст.21 вказаного
Закону передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України
зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в
повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові
внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті,
виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні,
пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві
або професійного захворювання.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України "Про страхові
тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 2272-14 ) (2272-14)
№2272-111 від
22.02.2001 року Фонд соціального страхування від нещасних випадків
сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам
(членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001
року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в
установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують
право працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та
соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому
порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду
соціального страхування від нещасних випадків, продовжують
отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого
роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального
страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому
страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від
нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, а між
страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального
страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються
відповідні розрахунки.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком
судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги є
обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не
спростовують та не дають підстав вважати, що судами першої та
апеляційної інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм
матеріального або процесуального права.
Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм
матеріального та процесуального права.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції відхиляє касаційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для
скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Маріуполі відхилити, а
рішення господарського суду Донецької області від 12 квітня 2006
року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
23 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: