ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     29 листопада 2007 року м. Київ
 
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
 
     Головуючого - судді Бутенка В. I.,
 
     Суддів : Лиски Т. О.,
 
     Панченка О. I.,
 
     Сороки М. О.,
 
     Штульмана I. В.,
 
     розглянувши в порядку письмового провадження  адміністративну
справу за скаргою ОСОБА_1  на  дії  посадових  осіб  Придунайської
митниці, за касаційною скаргою Придунайської  митниці  на  рішення
Iзмаїльського міського суду Одеської області від  23  жовтня  2003
року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області  від  09  грудня
2003 року, -
 
                      В С Т А Н О В И Л А :
 
     У  жовтні  2003  року  ОСОБА_1.  звернувся  до  Iзмаїльського
міського суду Одеської області із скаргою на  дії  посадових  осіб
Придунайської митниці, посилаючись  на  те,  що  16.10.03  ввіз  в
Україну автомобіль "БМВ Х5", 2000 року  випуску.  Він  як  інвалід
війни 2 групи, статус якого підтверджено  посвідченням,  звернувся
до  Придунайської  митниці  з  заявою  про  пільгове   розмитнення
ввезеного ним на територію України автомобіля на  підставі  п.  23
ст. 13 Закону України "Про статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх
соціального захисту" ( 3551-12 ) (3551-12)
        , але отримав відповідь про те, що
підстави для пільгового розмитнення ввезеного автомобіля відсутні.
Просив  задовольнити  скаргу  та  визнати   дії   посадових   осіб
Придунайської митниці неправомірними  і  зобов'язати  їх  провести
пільгове розмитнення ввезеного автомобіля.
 
     Рішенням Iзмаїльського міського суду Одеської області від  23
жовтня 2003 року, залишеним без  змін  ухвалою  Апеляційного  суду
Одеської області від  09  грудня  2003  року,  скарга  задоволена.
Визнано неправомірними дії посадових осіб Придунайської митниці по
відмові  в  пільговому  митному  оформленні   ввезеного   ОСОБА_1.
автомобіля  "БМВ  Х5",  2000  року  випуску,  кузов   НОМЕР_1,   і
зобов'язано  Придунайську  митницю   провести   митне   оформлення
вказаного автомобіля без оплати митного збору, акцизного  збору  і
податку на додану вартість.  Допущено  негайне  виконання  рішення
суду.
 
     Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями,  Придунайська
митниця  звернулась  з  касаційною  скаргою  до  Верховного   Суду
України, який передав її в порядку, визначеному п. 10  Прикінцевих
та  перехідних  положень  Кодексу  адміністративного   судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         для вирішення до Вищого адміністративного суду
України.
 
     В касаційній скарзі на рішення  Iзмаїльського  міського  суду
Одеської області від 23 жовтня 2003 року  та  ухвалу  Апеляційного
суду Одеської області від 09 грудня 2003 року Придунайська митниця
ставить  питання  про  скасування  судових  рішень  в  зв'язку   з
неправильним застосуванням  норм  матеріального  і  процесуального
права та  ухвалення  нового  рішення  про  відмову  у  задоволенні
скарги.
 
     В обгрунтування доводів касаційної скарги суб'єкт  оскарження
посилається на те, що ввезений  ОСОБА_1.  автомобіля  "БМВ  Х5"  є
підакцизним товаром, пільги  відповідно  до  Закону  України  "Про
визнання такими, що втратили чинність  деяких  законодавчих  актів
України   з   питань   оподаткування   товарів,    що    ввозяться
(пересилаються) на  митну  територію  України"  ( 608/96-ВР ) (608/96-ВР)
          при
митному оформленні автомобіля не повинні застосовуватись.
 
     Заслухавши  суддю-доповідача,  розглянувши   та   обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши  матеріали  справи,  колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що  касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Справа розглянута судами першої та апеляційної  інстанцій  до
набрання чинності Кодексом адміністративного  судочинства  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , а тому суд касаційної інстанції перевіряє  додержання
норм матеріального  і  процесуального  права,  що  діяли  під  час
розгляду справи.
 
     Задовольняючи позовні  вимоги,  суди  першої  та  апеляційної
інстанцій виходили з того, що відповідно до п.  23  ч.  1  ст.  13
Закону  України  "Про  статус   ветеранів   війни,   гарантії   їх
соціального захисту" ( 3551-12 ) (3551-12)
         інваліди війни  звільняються  від
сплати податків, зборів і мита всіх видів та земельного податку.
 
     Відповідно до п. 9 Закону України "Про  визнання  такими,  що
втратили чинність  деяких  законодавчих  актів  України  з  питань
оподаткування  товарів,  що  ввозяться  (пересилаються)  на  митну
територію України" ( 608/96-ВР ) (608/96-ВР)
         пункт  23  ч.  1  ст.  13  Закону
України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального
захисту" ( 3551-12 ) (3551-12)
         втратив чинність  в  частині  звільнення  від
сплати ввізного мита, митних  та  акцизних  зборів  і  податку  на
добавлену вартість з підакцизних товарів, що  ввозяться  на  митну
територію України. Однак поняттям "товари", яке використовується в
цьому Законі, не охоплюється поняття  "транспортні  засоби",  тому
даний Закон не може бути застосований до спірних правовідносин.
 
     З такими висновками судів погодитися не можна, оскільки  вони
суперечать нормам матеріального права.
 
     Згідно з ст. 1 Закону  України  "Про  систему  оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
         встановлено, що ставки, механізми справляння  податків
і зборів, пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися  або
змінюватися   іншими   законами   України,   крім   законів    про
оподаткування. Законами України "Про податок на  додану  вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , "Про ставки акцизного  збору  і  ввізного  мита  на
деякі транспортні засоби та  шини  до  них"  ( 216/96-ВР ) (216/96-ВР)
          пільги
фізичним особам при митному оформленні автомобілів не передбачені.
 
     Відповідно до ст. 3  Закону  України  "Про  ставки  акцизного
збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до  них"
( 216/96-ВР ) (216/96-ВР)
         передбачено, що визначені  цим  Законом  транспортні
засоби,  незалежно  від  країни  їх  виробництва,  які   ввозяться
(пересилаються) на митну територію  України  громадянами  України,
іноземними громадянами та  особами  без  громадянства,  підлягають
обкладенню всіма видами податків,  встановлених  для  імпортованих
товарів (податок на додану вартість, ввізне  мито,  акцизний  збір
тощо), якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
 
     За  таких  обставин,  митне  оформлення  ввезеного   ОСОБА_1.
автомобіля повинно проводитись на загальних підставах  зі  сплатою
всіх податків та зборів, а  тому  суди  неправильного  застосували
норми матеріального  права  і  дійшли  помилкового  висновку  щодо
покладення   обов'язку   провести   пільгове   митне    оформлення
автомобіля.
 
     Відповідно до ст. 229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної
інстанції має право  скасувати  судові  рішення  судів  першої  та
апеляційної інстанцій та ухвалити  нове  рішення,  якщо  обставини
справи  встановлені  повно  і  правильно,  але  суди   першої   та
апеляційної   інстанцій   порушили    норми    матеріального    чи
процесуального  права,  що  призвело  до   ухвалення   незаконного
судового рішення.
 
     Приймаючи до уваги  те,  що  фактичні  обставини  встановлено
судовими  інстанціями  повно  та  правильно,   проте   неправильно
застосовано норми матеріального права, ухвалені  у  справі  судові
рішення підлягають  скасуванню,  а  колегія  суддів  ухвалює  нове
рішення про відмову в задоволенні скарги.
 
     Керуючись  ст.ст.   222,   223,   229,   230,   232   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія  суддів
,-
 
                      П О С Т А Н О В И Л А:
 
     Касаційну скаргу Придунайської митниці задовольнити.
 
     Рішення Iзмаїльського міського суду Одеської області  від  23
жовтня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області  від
09 грудня 2003 року скасувати.
 
     В  задоволенні  скарги  ОСОБА_1   на   дії   посадових   осіб
Придунайської митниці відмовити.
 
     Постанова оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених
ст. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
     Судді: В. I. Бутенко
 
     Т. О. Лиска
 
     О. I. Панченко
 
     М. О. Сорока
 
     I. В. Штульман