ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Леонтович
К.Г., Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою Полтавського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів на рішення господарського суду
Полтавської області від 12 січня 2006 року та ухвалу Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 16 березня 2006
року, у справі № 5/506 за позовом Полтавського обласного
відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з
обмеженою відповідальністю "Укрхліббуд" про стягнення штрафних
санкцій,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2005 року Полтавське обласне відділення Фонду
соціального захисту інвалідів звернулося до суду із позовом до ТОВ
"Укрхліббуд" про стягнення штрафних санкцій в сумі 4 830,43 грн.
за недотримання відповідачем в 2004 році нормативу робочих місць
для працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 12 січня
2006 року, яке залишене без змін ухвалою Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 16 березня 2006 року у
задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі Полтавське обласне відділення Фонду
соціального захисту інвалідів просить скасувати зазначені вище
судові рішення та постановити нове рішення про задоволення
позовних вимог, посилаючись на порушення судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
, для підприємств
(об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і
господарювання встановлюється норматив робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох
відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від
15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
(далі - Закон)
підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від
форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів
менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим ч. 1 ст. 19
Закону, щороку сплачують відповідним відділенням фонду соціального
захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у
розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному
підприємства за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Відповідно до чинного законодавства обов'язок відповідача
створити робочі місця для інвалідів не супроводжується його
обов'язком їх працевлаштувати.
Пунктом 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок
працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ від
03.05.95р. №314 ( 314-95-п ) (314-95-п)
"Про організацію робочих місць, та
працевлаштування інвалідів" встановлено, що підприємства у межах
доведеного нормативу за власні кошти створюють робочі місця для
працевлаштування інвалідів: щорічно до 1 лютого року, що настає за
звітним періодом, подають відділенням Фонду соціального захисту
інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на
підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників
облікового складу та про кількість працюючих інвалідів: інформують
державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту
населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може
використовуватися праця інвалідів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу
директора ТОВ "Укрхліббуд" від 22.01.2004р. № 2/а в ТОВ
"Укрхліббуд" створено 1 місце для працевлаштування інваліда.
Також ТОВ "Укрхліббуд" подавало звіт "Про зайнятість та
працевлаштування інвалідів за 2004 рік" по формі № 10-ПI ще
31.01.2005р., тобто підприємство повідомляло Фонд про чисельність
інвалідів, які повинні працювати на підприємстві.
Крім того, ТОВ "Укрхліббуд" зверталось до Полтавського
міського центру зайнятості з листом №1 від 22.01.2004р. про
наявність робочого місця для працевлаштування інваліда.
В матеріалах справи відсутні докази направлення відповідними
органами на підприємство відповідача інвалідів для
працевлаштування, або звернення самих інвалідів на підприємство,
та судом не встановлено фактів відмови відповідача у
працевлаштуванні інвалідів.
За таких обставин судами першої та апеляційної інстанцій
зроблено вірний висновок про необгрунтованість позовних вимог.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не
спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх
інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм
матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що строк
застосування штрафних санкцій за не працевлаштування інвалідів у
2004 році сплинув, оскільки позовна заява Фонду про стягнення
штрафних санкцій за 2004 рік подана до суду першої інстанції
03.10.2005р., тобто з порушенням вимог ст. 250 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, де передбачено, що
адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до
суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення
порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення цим
суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення
господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції відхиляє касаційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для
скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів відхилити, а рішення господарського
суду Полтавської області від 12 січня 2006 року та ухвалу
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16
березня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: